15. Сутність та об’єкти внутрішнього аудиту

МСА610 (обсяг і мета, відносини між внут і зовн аудитом, розуміння і оцінка внут аудиту, визначення часу ваємодії і координація, оцінка роботи внут аудиту)

Внутрішній аудит – функціональні засоби, за доп яких керівники під-ва чи структурного підрозділу набувають впевненості, що система фінансів та БО, за які вони відповідають,функціонують в середині під-ва у спосіб,що максимально скорочує ризик шахрайства, помилок або неефективності функціонування.

Згідно МСА мета:

- Моніторинг внутрішнього контролю

- Перевірка фінансової і господарської інформації

- Перевірка економічності та продуктивності діяльності

- Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог

Об’єктом внут аудиту є вся фін-госп діяльність під-ва (ведення бухгалтерського обліку, достовірність звітності; стан майна, забезпеченість власними засобами: фінансова стійкість; платіжна спроможність; система управління підприємством; якість роботи економічних і технічних служб, оподаткування, планування; нормування; стимулювання; внутрішньогосподарський контроль; організація і технологія виробництва; процеси господарської діяльності; проектно-кошторисна документація, виконавча дисципліна та ін.).

Внут аудит регламентується Стандартами професійного ведення внутрішнього аудиту. Стандарти:

-незалежність – елементи: службове становище та статус внут аудиту як функції , що використовується в межах організаційної структури; об’єктивність аудитора.

-професіоналізм – високий проф рівень, спеціаліст належної кваліфікації

-сфера здійснення – повинна охоплювати аналіз і оцінку адекватності та ефективності системи внут контролю під-ва, якість покладених на неї ф-цій

-виконання аудиту – планування, збір, аналіз, оцінка інфо, повідомлення результатів керівництву, перевірка виконання висловлених пропозицій і рекомендацій.

-управління відділом внутрішнього аудиту – згідно МСА перевірка зовн аудитом рекомендована кожні 3 роки

16. Організаційні засади внутрішнього аудиту

Згідно зі ст.4 Закону «Про аудиторську діяльність» діяльність аудиторів обмежена наданням аудиторських послуг та видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок і експертиз. Аудитори не мають права безпосередньо приймати участь у виробничому процесі на підприємстві і впливати на цей процес. Ця законодавча норма обумовлена існуванням 2-х форм проведення аудиту, які мають різну мету – внутрішнього і зовнішнього аудиту.

Внутрішній аудит – незалежна діяльність на підприємстві по перевірці і оцінці роботи в його ж інтересах. Внутрішній аудит проводиться усередині організації за вимогою керівництва, аудитором, який працює в самій організації. У виконанні своїх функцій вони залежать від керівництва. Тому неможливо сказати, що внутрішній аудит незалежний, але це не зменшує значення і важність внутрішнього аудиту як невід’ємної частини контролю.

Мета внутрішнього аудиту – допомогти керівництву і всьому колективу підприємства ефективно виконувати свої функції.

Організаційна модель внутрішнього аудиту складається з 3 компонентів: Об’єкти внутрішнього аудиту: 1) система обліку і внутрішнього контролю; 2) окремі статті бух. та оперативної інформації; 3) управлінські рішення та їх ефективність; 4) проекти управлінських рішень; 5) фінансові прогнози; 6) ретроспективний, перспективний аналіз; 7) інформація про господарську діяльність, майно підприємства, оподаткування, виконавчу діяльність, тощо.-Методичні прийоми і способи аудиту:

1. Суцільні перевірки

2. Вибіркові перевірки при аудиторському тестуванні

3. Інвентаризація  

4. Лабораторний аналіз і експертні перевірки

5. Економіко-математичне моделювання

6. Методи порівняльного аналізу

7. Технологічний і хіміко-технологічний контроль

8. Прогнозування результатів діяльності

9. Перевірка якості товарів, складання рекламаційних актів

10. Оформлення результатів перевірки і їх реалі­зація (групувальні відо­мості, акти обстежень, аудиторські висновки)

• Джерела інформації внутрішнього аудиту

Законодавчі акти

Нормативні документи з обліку і аудиту  

Первинні й зведені документи

Регістри бухгалтерського обліку

Баланси і фінансові звіти

Засновницькі документи (статут, протоколи зборів

засновників, свідоцтво, ліцензія)

Акти перевірок (до­відки, висновки) по­даткової адміністра­ції, банку, держав­них фондів тощо

Незалежно від виду А, форм і методів його здійснення, аудитор повинен керуватись принципами і методами аудиту. Слід пам’ятати, що методичні прийоми внутрішнього аудиту мають деяку особливість. Методичні прийоми аудиту слід розглядати по відношенню до конкретних об’єктів. Є 2 групи методичних прийомів: 1) наукового мислення; 2) фактичного і документального аудиту. Методичні прийоми наукового мислення є найбільш розповсюдженими і використовуються для вивчення всіх об’єктів внутрішнього аудиту. Критично вивчаючи кожен об’єкт, аудитор визначає найбільш ефективний метод аудиту. Аудитор може використовувати прийом моделювання. Воно дає можливість розробити фін. прогнози, попередити і усунути негативні тенденції розвитку підприємства.