100. Скасування судового наказу.

Заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення 13-денного строку (10 + 3) з дня отримання судового наказу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.

В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз’яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову. Копії ухвали надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановлення.

101. Поняття та особливості окремого провадження.

ЦПК передбачає три види провадження, у порядку яких розглядаються і вирішуються цивільні справи. Одним із таких видів є окреме провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦПК окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Новий ЦПК у порівнянні з ЦПК 1963 року розширив коло справ, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження, та встановив, що у випадках, передбачених законом, у порядку окремого провадження можуть розглядатися й інші справи.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про:

1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3. визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4. усиновлення;

5. встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6. відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;

7. передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8. визнання спадщини відумерлою;

9. надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10. обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11. розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження можуть бути розглянуті справи про:

1. надання права на шлюб;

2. розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей;

3. поновлення шлюбу після його розірвання

4. встановлення окремого режиму проживання за заявою подружжя та інші.

Особливості справ окремого провадження:

1. предметом судового розгляду цих справ в основному є інтереси заявників, що охороняються законом. Інтерес, що охороняється законом, – це самостійний предмет захисту в справах окремого провадження, який є складовою частиною права і має місце в окремому провадженні внаслідок відсутності в справі сторін із протилежними юридичними інтересами;

2. у справах окремого провадження виключається розгляд матеріально-правового спору, оскільки це суперечить природі цього виду цивільного судочинства, в якому суд лише підтверджує наявність, а бо відсутність фактів, з якими пов’язана реалізація суб’єктивного права;

3. у справах окремого провадження можливий спір про факт, що вимагає судового підтвердження, але не матеріально-правовий спір;

4. окреме провадження має мету, відмінну від мети позовного провадження. Метою позовного провадження є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод і інтересів. Метою окремого провадження може бути як охорона інтересів заявника та заінтересованих осіб, так і захист прав заінтересованої особи (наприклад, у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а також про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (гл. 2 і 3 розділу IV ЦПК);

5. у окремому провадженні застосовуються принципи диспозитивності, безпосередності, усності, гласності судового процесу та його повної фіксації технічними засобами. Не застосовуються положення щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3 ст.235 ЦПК);

6. заявник та заінтересована особа мають загальні права та обов’язки, встановлені ст. 27 та ч. 5 ст. 31 ЦПК, за винятками, встановленими у розділі IV ЦПК;

7. справи окремого провадження проходять ті самі стадії цивільного процесу, що й стадії справи позовного провадження, однак доповнюються певними процесуальними діями, віднесеними до тієї чи іншої категорії справ;

8. у справах окремого провадження у зв’язку з відсутністю спору відсутні й сторони (позивач та відповідач) а також треті особи;

9. особливістю на стадії попереднього розгляду є те, що окремі категорії справ окремого провадження можуть порушуватися лише за заявами осіб, указаних у законі.

Особливості розгляду встановлюються ЦПК для кожної категорії справ окремого провадження конкретно.