84. Постановлення рішення чи ухвали.

Значення ухвалення рішення чи постановлення ухвали: підбиття підсумку судового розгляду.

Судове рішення як процесуальний акт – документ, який фіксує висновок суду як акт судової влади, в якому здобуває відображення та завершення процес застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні цивільних справ. Рішенням суду ліквідується спір між сторонами, вирішується питання про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правові засади ухвалення рішення:

1. Рішення ухвалюється з дотриманням таємниці нарадчої кімнати, що означає:

   1. ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

   2. під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи;

   3. судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

2. При ухваленні рішення суд робить наступні висновки по справі:

   1. чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

   2. чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

   3. які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

   4. яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

   5. чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

   6. як розподілити між сторонами судові витрати;

   7. чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

   8. чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст.214 ЦПК).

3. Рішення ухвалюється більшістю голосів, а при одноособовому розгляді справи – ухвалюється суддею, який розглянув справу.

4. Ухвалене судове рішення оголошується прилюдно головуючим. Суд роз’яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк його оскарження.

85. Ускладнення в цивільному процесі: проблеми, юридичні наслідки.

Ускладнення в цивільному процесі – це виникнення обставин, що перешкоджають розгляду справи до їх усунення або виконання заінтересованими особами необхідних дій, та мають наслідком зупинення чи закриття провадження у справі.

Процесуальні форми ускладнень у процесі судового розгляду цивільних справ:

1. Відкладення розгляду справи (ст. 169, 170 ЦПК). Справа не розглядається, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання. При відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, що стали причиною для відкладення;

2. Оголошення перерви (ст. 191 ЦПК). У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього;

3. Зупинення провадження у справі (ст.201-204 ЦПК). Тимчасово на невизначений строк провадження у справі зупиняється при настанні обставин, визначених нормами ЦПК. Настання таких обставин може породжувати право або обов’язок суду зупинити провадження у справі в залежності від обставин;

4. Закриття провадження у справі без ухвалення рішення (ст.205 ЦПК). За наявності певних обставин суд не може продовжувати розгляд справи та ухвалити рішення. Такими обставинами є:

   1. справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

   2. набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

   3. позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

   4. сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

   5. є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

   6. померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

5. Залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК). Провадження у справі закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, що свідчать про недотримання умов реалізації прав на звернення до суду за захистом і можливість яких не втрачена, а також про повторній неявці сторін. Підстави для постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду:

   1. заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

   2. заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

   3. належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

   4. спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

   5. позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

   6. між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

   7. особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

   8. провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

   9. позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.