40. Форми участі цих осіб у цивільному процесі.

Процесуальні форми захисту прав інших осіб у цивільному процесі:

1. звернення до суду із заявою (відкриття провадження у ци­вільній справі). Пра­во на порушення процесу у справі надано органам державної влади, органам місцевого самоврядування, профспілкам, під­приємствам, установам, організаціям та громадянам (ч. 1 ст. 45 ЦПК України);

2. вступ у процес розгляду справи для подан­ня висновку за власною ініціативою чи ініціативою суду. Право на подання висновку надано лише органам державної влади і органам місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 45 ЦПК України).

Умови надання органам державної влади і місцевого самоврядування, профспілкам, підприємствам, установам, організаціям і окремим гро­мадянам статусу суб’єктами захисту прав і охоронюваних інтересів інших осіб:

1. наявність закону, який дає їм повноваження здійснювати захист прав та інтересів інших осіб у конкретних справах;

2. для подання заяви – наявність у осіб, захист прав і інте­ресів яких вони можуть здійснювати, цивільної процесуаль­ної правосуб’єктності (права бути позивачем, заявником у справі);

3. для подання висновку органами державної влади і органами місцевого самоврядування - на­явність справи у провадженні суду;

4. наявність у них цивільної процесуальної правосуб’єктності (права бути суб’єктом захис­ту прав інших осіб, набувати цивільні процесуальні права і мати обов’язки).

Суб’єкти захисту прав інших осіб (відповідно до ст. 26 ЦПК) є особами, які беруть участь у справі, то­му вони мають права і обов’язки, визначені ст. 27 ЦПК, незалежно від процесуальної форми участі.

У випадку, коли орга­ни державної влади, органи місцевого самоврядування, профспілки, підприємства, установи, організації відкривають провадження у справі в інтересах інших осіб, вони мають пра­ва і процесуальні обов’язки сторони, за винятком права укладати мирову угоду.

41. Судові повістки

Судові повістки та судові повістки-повідомлення – це процесуальні засоби, застосування яких має на меті виконання судом його зобов’язання щодо своєчасного повідомлення осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, щоб зобов’язати їх прибути у судове засідання, або повідомити їх та надати їм мож­ливість належно підготуватися і взяти участь у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 6 ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Метою застосування судових повісток та судових повісток-повідомлень є надання можливості учасникам процесу скористатися їх процесуальними правами та захистити свої права та інтереси у суді.

Метою застосування судових повісток є також надання можливості учасниками процесу виконати свої процесуальні обов’язки.

42. Судова повістка про виклик

Судові повістки є засобом здійснення виклику у суд у разі обов’язкової участі учасника у процесі. Вони надсилаються наступним учасникам процесу:

1. особам, які беруть участь у справі;

2. свідкам;

3. експертам і спеціалістам;

4. перекладачам;

5. іншим особам, участь яких у судовому засіданні або вчиненні окремих процесуальних дій є обов’язковою.

Виклик вказаних осіб у суд може здійснюватися також через оголошення у пресі, в друкованому органі, встановленому КМУ.

Умови виклику осіб через оголошення у пресі:

1. позивачу невідомо місце проживання або місце знаходження відповідача, третіх осіб та інших учасників процесу;

2. звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ не дало результату щодо встановлення місця знаходження зазначених осіб.

Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52.

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.