93. Окремі ухвали.

Окрема ухвала – це ухвала, яку постановляє суд у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону. Встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, суд може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов (ст.211 ЦПК). Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Окрема ухвала може бути постановлена:

1. при закінченні справи з ухваленням рішення;

2. при закінченні справи без ухвалення рішення;

3. судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

94. Поняття судового наказу.

Наказне провадження – це спрощений вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

За способом усунення порушень прав та охоронюваних інтересів наказне провадження є подібним позовному за позовами про присудження.

Судовий наказ – це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Характерні риси судового наказу:

1. У спрощеному і прискореному порядку можливе задоволення безспірних вимог, підтверджених документами, зазначеними у ст.96 ЦПК, на підставі яких видається судовий наказ.

2. Судовий наказ є особливою формою судового рішення.

3. Судовий наказ, набравши законної сили, є обов’язковим до виконання на всій території України і одночасно підставою для примусового виконання (виконавчим документом).

Відмінність судового наказу від виконавчого напису нотаріуса:

1. виконавчий напис – це не судовий, на відміну від судового наказу, вид захисту;

2. підстави видачі судового наказу зазначені в статті 96 ЦПК, а підстави вчинення виконавчого напису – у ст. 87-91 гл.14 Закону України «Про нотаріат» та в Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (пункти 282-293 розділу 32).

95. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.

Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ – це встановлені законом підстави, існування яких робить можливим здійснення наказаного провадження.

Судовий наказ може бути видано за наступними вимогою (ст.96 ЦПК):

1. яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі:

   1. правочини між юридичними особами;

   2. правочини між юридичною та фізичною особою, крім правочинів, вказаних у ч.1 ст.206 ЦК (усні);

   3. правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім випадків, передбачених ч.1 ст. 206 ЦК;

   4. інші правочини (ст.207 ЦК).

2. про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3. про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

Цей перелік вимог не є вичерпним. Відповідно до частини 2 ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.