- •19. Поняття сторін в цивільному процесі.
- •20. Позивач та відповідач, як основні суб’єкти цивільного процесу.
- •21. Права та обов’язки сторін.
- •22. Процесуальна співучасть.
- •23. Підстави процесуальної співучасті, її види.
- •24. Належна та неналежна сторона в цивільному процесі. Наслідки заміни неналежної сторони.
- •25. Процесуальне правонаступництво: види та значення.
- •26. Поняття третіх осіб у справах позовного провадження. Види третіх осіб.
- •27. Статус третіх осіб із самостійними вимогами щодо предмету спору.
- •28. Статус третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору.
- •29. Відмінність третіх осіб від співучасників.
- •30. Поняття та значення представництва в цивільному процесі, його особливості.
- •31. Види представництва.
- •32. Законне представництво.
- •33. Договірне представництво.
- •34. Права і обов’язки судового представника.
- •35. Завдання прокуратури в цивільному процесі.
- •36. Підстави та процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі.
- •37. Процесуальна правосуб’єктність прокурора.
- •38. Прокурорське представництво.
- •39. Мета і підстави участі в цивільному процесі державних органів, органів місцевого самоврядування та фізичних осіб, які захищають права інших осіб.
- •40. Форми участі цих осіб у цивільному процесі.
- •41. Судові повістки
- •42. Судова повістка про виклик
- •43. Судова повістка-повідомлення
- •44. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
- •45. Порядок вручення судових повісток
- •46. Розшук відповідача
- •47. Поняття і види судових витрат
- •48. Стягнення судового збору за цивільним процесуальним законодавством
- •49. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Критерії визначення витрат, пов’язаних з розглядом справи
- •50. Розподіл судових витрат та їх відшкодування.
- •51. Звільнення від сплати судових витрат.
- •52. Значення і поняття доказування та доказів у цивільному процесі.
- •53. Обов’язки доказування та подання доказів.
- •54. Класифікація доказів.
- •55. Засоби доказування.
- •56. Звільнення від доказування.
- •57. Належність доказів. Допустимість засобів доказування.
- •58. Характеристика засобів доказування. Забезпечення доказів.
- •59. Оцінка доказів.
- •60. Поняття, значення та види цивільної юрисдикції. Загальна характеристика.
- •61. Поняття підсудності та її види.
- •62. Функціональна підсудність.
- •63. Територіальна підсудність.
- •64. Види територіальної підсудності.
- •65. Недопустимість суперечок між судами про підсудність.
- •66. Наслідки порушення правил про підсудність.
- •67. Зміна підсудності.
- •68. Право на позов і порядок його реалізації в судах України.
- •69. Зміст позовної заяви. Особливості змісту заяви по певним категоріям справ.
- •70. Зміни в позовному спорі.
- •71. Об’єднання та роз’єднання позовів: підстави, проблеми.
- •72. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача в суді.
- •73. Забезпечення позову: підстави, значення, види.
- •76. Значення стадії провадження у справі до судового розгляду, як самостійної стадії цивільного процесу.
- •77. Попереднє судове засідання.
- •78.Діяльність суду в стадії підготовки справи до судового розгляду.
- •79. Діяльність осіб, що беруть участь у цивільному процесі, в стадії підготовки справи до судового розгляду.
- •80. Значення та зміст судового розгляду справи, як окремої стадії цивільного процесу.
- •81. Підготовча частина судового засідання: значення та зміст.
- •82. Розгляд справи по суті.
- •83. Судові дебати.
- •84. Постановлення рішення чи ухвали.
- •85. Ускладнення в цивільному процесі: проблеми, юридичні наслідки.
- •86. Зміст та значення журналу та протоколу судового засідання.
- •87. Особливості заочного провадження.
- •88. Поняття та види постанов суду першої інстанції.
- •89. Рішення суду. Заочне рішення.
- •90. Законність та обґрунтованість судового рішення. Порядок оскарження рішення суду.
- •91. Ухвали суду першої інстанції.
- •92. Ухвали, постановлені в нарадчій кімнаті та ухвали постановлені на місці: набрання ними законної сили, порядок оскарження.
- •93. Окремі ухвали.
- •94. Поняття судового наказу.
- •95. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
- •96. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу.
- •97. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу.
- •98. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.
- •99. Набрання наказом законної сили.
- •100. Скасування судового наказу.
- •102. Суб’єкти у справах окремого провадження: особливості їх процесуального становища.
- •103. Порядок та підстави порушення справ окремого провадження. Особливості заяв у окремому провадженні.
- •104. Процесуальний порядок розгляду окремих категорій справ.
- •106. Завдання і значення апеляційного провадження.
- •107. Право апеляційного оскарження рішення.
- •108. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження постанов суду.
- •109. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. Особливості їх змісту.
- •110. Завдання і значення касаційного провадження. Проблеми перегляду постанов, що набрали законної сили.
- •111. Право касаційного оскарження рішення, ухвали.
- •112. Строки і процесуальний порядок касаційного оскарження.
- •113. Особливості ухвал та рішень суду касаційної інстанції.
- •114. Завдання і значення стадії перегляду справ за нововиявленими та обставинами.
- •19. Поняття сторін в цивільному процесі.
69. Зміст позовної заяви. Особливості змісту заяви по певним категоріям справ.
Відповідно до ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
найменування суду, до якого подається заява;
ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;
зміст позовних вимог;
ціну позову щодо вимог майнового характеру;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Особливості змісту позовної заяви за категоріями справ:
у разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення;
якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження;
позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити відомості про забезпечення доказів або позову.
70. Зміни в позовному спорі.
Види змін у позовному спорі:
зміни підстав позову. Необхідність у зміні підстав позову настає, якщо у процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між фактами, що обґрунтовують позов, і обставинами, за якими така вимога може бути задоволена. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, які обґрунтовували позовну вимогу, покладені нові;
зміни предмету позову. Зміна предмета позову настає, коли у процесі розгляду справи замість первісних спірних матеріально-правових вимог заявлені нові. При уточненні, доповненні чи конкретизації формулювання вимоги предмет позову залишається незмінним, а змінюється, як правило, зміст позову - збільшується або зменшується спірна сума або пред’являється альтернативна вимога. Зміна предмета позову можлива у межах спірних правовідносин, якщо така зміна слугує захисту інтересів і відповідає дійсним взаємовідносинам сторін у справі;
збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Для захисту своїх прав позивач може спрямовувати дії на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог;
відмова від позову. Це один із засобів відмови від належних особі суб’єктивних цивільних і цивільно-процесуальних прав, що означає відмову від заявленої у суді матеріально-правової вимоги до відповідача і від судового захисту своїх прав;
визнання позову відповідачем (повністю чи частково). Безспірна згода відповідача, висловлена ним у судовому засіданні, про задоволення пред’явлених до нього вимог і спрямована на закінчення спору шляхом ухвалення позитивного для позивача судового рішення;
укладення мирової угоди. Мирова угода – це укладена у цивільному процесі угода між сторонами у справі про умови припинення спору про право цивільне на підставі взаємних уступок – відмови позивача від частини своїх вимог або зміни їх, визнання відповідачем зміненого позову чи зменшеного розміру позовних вимог.
Зазначені права сторін випливають з принципу диспозитивності, за яким кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми правами на свій розсуд (ч. 2 ст. 11 ЦПК України).