106. Завдання і значення апеляційного провадження.

Перегляд рішень і ухвал в апеляційному провадженні – стадія цивільного процесу, тобто сукупність процесуальних дій суду апеляційної інстанції, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу, спрямована на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили, як правило в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Завдання апеляційного провадження – перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Значення апеляційного провадження полягає в наданні сторонам та іншим учасникам цивільного процесу додаткових гарантій захисту прав і свобод заінтересованих громадян, організацій, держави та публічних інтересів і забезпечення законності і обґрунтованості судових рішень і ухвал.

107. Право апеляційного оскарження рішення.

Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції – це надана законом можливість на спонукання функціональної діяльності суду апеляційної інстанції, спрямована на новий (повторний) розгляд цивільної справи та перевірку ухвалених у ній рішень та постановлених ухвал щодо їх відповідності вимогам законності та обґрунтованості.

Право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково мають:

сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження,

заявники у справах наказного провадження щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу,

особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки,

правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК);

представники сторін, за умови відсутності у довіреності обмеження повноважень на таке оскарження та законні представники (ч.2 ст. 44 ЦПК),

прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі (ст. 37 ЗУ «Про прокуратуру).

108. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження постанов суду.

Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

4. найменування суду, до якого подається заява;

5. ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;

6. рішення або ухвала, що оскаржуються.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

9. найменування суду, до якого подається скарга;

10. імя (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

11. ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

12. дата подання заяви про апеляційне оскарження;

13. у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

14. нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

15. клопотання особи, яка подала скаргу;

16. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.

До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду.