50. Розподіл судових витрат та їх відшкодування.

Судові витрати розподіляються в залежності від результату, яким закінчується провадження по справі (ст. 88 та 89 ЦПК України):

1. при задоволені позову у повному обсязі стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати;

2. при задоволені позову частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено;

3. при повному чи частковому задоволені позову якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог;

4. при повному чи частковому задоволені позову якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5. при повному чи частковому задоволені позову якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог;

6. у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави;

7. у разі зміни рішення без передачі справи на новий розгляд чи ухвалення нового рішення судом апеляційної або касаційної інстанції, суд відповідно змінює розподіл судових витрат;

8. у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Виключення: якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову;

9. у разі укладення мирової угоди, якою не передбачено порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат;

10. в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

51. Звільнення від сплати судових витрат.

Підстави для звільнення від сплати судових витрат:

1. Майновий стан сторони: відповідно до ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати;

2. Попереднє понесення судових витрат: у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову;

3. Чинне законодавство: відповідно до ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються:

   1. позивачі – робітники та службовці – за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники фермерських господарств – за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов’язаними з трудовою діяльністю;

   2. позивачі – за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

   3. громадяни – із апеляційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

   4. позивачі – за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника;

   5. позивачі – за позовами про стягнення аліментів;

   6. сторони – із спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов’язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

   7. органи соціального страхування та органи соціального забезпечення – за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім’ї, а органи соціального забезпечення – також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

   8. позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

   9. громадяни – за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

   10. громадяни – за заявами, що подаються до суду у справах окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

   11. державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав;

   12. органи місцевого та регіонального самоврядування – за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об’єднань, організацій і установ, які ущемляють їх повноваження;

   13. органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об’єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

   14. органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв’язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності;

   15. фінансові органи та державні податкові інспекції – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;

   16. органи державного контролю за цінами – позивачі й відповідачі – за позовами до суду та господарського суду;

   17. громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4. і т.д.