Аристотель

(384 – 322 рр. до н. е.)

Учень афінської Академії Платона, вихователь Олександра Македонського, засновник філософської школи – афінського “Лікею”, в якому займався педагогічною діяльністю.

Основні твори – “Нікомахова етика”, “Політика”

Всі знання про економічні проблеми об’єднує в науку, яка поділяється на два функціональні види:

• економіка – комплекс знань про господарську діяльність, пов’язану з виробництвом споживчих вартостей в народному господарстві;

• хрематистика – наука про діяльність, націлену на накопичення багатств у грошовій формі.

Встановлює двоїсту природу товару. Річчю користуються:

• заради її споживчих якостей;

• заради обміну.

Обидві властивості товару приносять власникові користь.

Відкриває рівність і квантифікованість в обміні товарів “…все , що обмінюється, повинно якось порівнюватись… Необхідно, щоб все вимірювалось чимось одним… Розплата буде мати місце, коли буде знайдено рівняння, щоб продукти чоботаря відносилися до продуктів землероба, як землероб відноситься до чоботаря”. Вважає, що порівнюються різні товари грошима. Аристотель був першим ученим, що не тільки поставив питання: “Як формується ціна?”, а й запропонував свої відповіді:

• у самих товарах немає нічого такого, що могло б прирівнювати їх одне до одного;

• товарний обмін – це відносини не тільки між речами, а й між їхніми власниками;

• в обмінній угоді є 4 учасники – це товаровласники А і В та їхні товари а і в. Чим сильніша у особи А потреба в товарі в , що належить особі В, тим більше свого товару а віддасть А за одиницю в і навпаки. Звідси пропорція А / В = в / а;

• встановлює, що гроші – особливий товар, специфічність якого полягає в обслуговуванні обміну. Функції грошей: міра вартості, засіб обігу та засіб накопичення скарбів.

Вбачає різницю між рухом грошей як грошей (Т – Г – Т) і грошей як капіталу (Г – Т – Г).

Мислителі Стародавньої Греції в центрі уваги ставили проблеми рабовласництва, які розглядалися, виходячи з соціальної, політичної та економічної ситуації того часу. Наукові досягнення цих авторів зв‘язані зі способами теоретичного осмислення таких економічних процесів та явищ, як поділ праці, обмін, товар, гроші, прагненням зрозуміти закони господарського життя.

2.1.3. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів Марк Теренцій Варрон

(116 – 27 рр. до н. е.)

Римський письменник і вчений у різних галузях знань.

Основний твір – “Про сільське господарство”

Варрон вивчає функціонування сільського господарства і велику увагу приділяє з’ясуванню факторів, які впливають на зростання доходності господарства. Головні з цих факторів:

1. Торгівля та необхідність врахування коливання ринкових цін.

2. Включення у господарську діяльність інших галузей, наприклад, скотарства, з якого “можна одержати немалий доход”.

3. Інтенсифікація праці рабів за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання: “Охоту до праці можна викликати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, скороченням робочого часу або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної худоби”.

4. Раціональний поділ операцій у господарстві поміж вільними працівниками та рабами.