Карл Бюхер

(1847 – 1930)

Здійснює поділ історії розвитку народного господарства за трьома етапами, покладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції:

• замкнене господарство (продукти виступають як споживча вартість);

• міське господарство (частина продуктів виступає як мінова вартість);

• народне господарство (більшість продуктів є міновою вартістю).

Густав Шмоллер

(1838 – 1917)

Основний твір – “Основи загального вчення про народне господарство”

1. Розвиває ідею про те, що прусська монархія є “соціальною монархією”, яка носить надкласовий характер і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві.

2. Виступає проти розповсюдження профспілкового руху.

3. Вважає, що запобігти поширенню революційного руху можна шляхом проведення своєчасних соціальних реформ.

4. Виділяє три сфери діяльності в економічній практиці:

• приватне господарство;

• державне господарство;

• харитативне господарство.

У першому випадку переважає приватний інтерес, у другому – суспільний, базований на принципі примусу, а в третьому – благодійність.

Луї Брентано

(1844 – 1931)

1. Головним фактором “класового миру” вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити економічне становище трудящих.

2. Закладає основи теорії “організованого капіталізму”, стверджуючи, що картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, тому що намагаються пристосувати виробництво за допомогою планування до потреб споживачів.

3. Для сільського господарства вважав за необхідне роздрібнення господарств і визначав останнє законом розвитку даної сфери виробництва.

8.1.3. Соціальна школа Німеччини

Історичні умови

1. Перехід німецького суспільства до монополістичної стадії економічного розвитку.

2. Посилення ролі держави, корпорацій та інших суспільних інститутів в управлінні економікою.

Особливості економічних поглядів

1. Предмет дослідження – правові та етичні норми, що встановлюють зв’язок між людьми.

2. Методи дослідження:

• аналіз;

• міждисциплінарний підхід;

• індукція.

3. Характеристика категорій політичної економії з позицій суб’єктивної теорії цінності.

4. Аналіз соціальних суперечностей і пошук шляхів їх усунення методом державно-монополістичного регулювання.

Р. Штаммлер

Основний твір – “Господарство і право” (1896)

Р. Штольцман

Основні твори: “Соціальні категорії” (1896), “Ціль в народному господарстві” (1909)

Формують соціально-правовий напрямок соціальної школи, досліджуючи правові норми поведінки суб’єктів, що лежать в основі ринкового обміну.

Р. Опенгеймер

Основний твір – “Теорія чистої політичної економії” (1909)

Формує теорію “ліберального соціалізму”. Природним станом суспільства є просте товарне виробництво. Капіталізм – відхилення від такого стану, викликане соціальними причинами. Тому метою розвитку суспільства є повернення до простого товарного господарства, “ліберального соціалізму”.

8.2. Інституціоналізм

Напрямок економічної думки, який не зупиняється на дослідженні суто економічних відносин, а вводить до аналізу цілий комплекс умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

Історичні умови

1. Інтенсивний характер процесів концентрації та централізації капіталу в США та виникнення на цій основі монополістичних угруповань у промисловості і банківській сфері;

2. Посилення ролі фінансового капіталу.

3. Зміна соціальної структури суспільства:

• формування і зростання середнього класу;

• розорення дрібних та середніх господарств.

4. Загострення соціальних суперечностей.

Особливості економічних поглядів

1. Незадоволення “нежиттєздатністю” висновків класичної і неокласичної теорії, особливо статичним характером ортодоксальної теорії цін.

2. Прагнення до створення інтегральної економічної теорії, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію. Міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ.

3. Відмова від емпіризму в економічній науці. Потяг до детальних кількісних досліджень.

4. Предметом вивчення є роль суспільних інститутів в економічному житті суспільства, а також мегатенденції розвитку людства.

5. Методи дослідження:

• історико-генетичний;

• психологічний;

• описово-статистичний;

• правове трактування економічних процесів;

• математичні методи;

• макроекономічний аналіз.

Основні течії

1. Ранній інституціоналізм:

• соціально-психологічний (Т. Веблен);

• соціально-правовий (Д. Коммонс);

• кон’юнктурно-статистичний (У. Мітчелл).

2. Повоєнний інституціоналізм:

• трансформаційний (Г. Мінз, А. Берлі, Дж. М. Кларк, С. Кузнець);

• інституційно-соціологічний (Ф. Перу).

3. Сучасний інституціоналізм:

• технологічний детермінізм (У. Ростоу, Дж. К. Гелбрейт, Р. Хейлбронер, О. Тоффлер, Д. Белл ).