- •Передмова
- •Розділ I. Економічні вчення епохи доринкової економіки
- •Тема 1. Вступ до історії економічних вчень
- •1.1. Методологія історії економічних вчень
- •1.2. Функції, цілі та завдання історії економічних вчень
- •Зв’язок історії економічних вчень з іншими науками
- •Література
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя
- •2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу і античного світу
- •2.1.1. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •2.1.2. Економічні вчення античної Греції
- •Ксенофонт
- •Аристотель
- •2.1.3. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів Марк Теренцій Варрон
- •Марк Порцій Катон
- •Луцій Юній Модерато Колумелла
- •2.2. Економічні погляди епохи середньовіччя
- •2.2.1. Виникнення та розвиток економічної думки в Київській Русі. “Руська правда”
- •2.2.2. Економічні погляди раннього середньовіччя Фома Аквінський
- •Ібн Хальдун
- •Нікола Орем
- •2.2.3. Соціальні утопії пізнього середньовіччя Томас Мор
- •Томмазо Кампанелла
- •2.2.4. Економічна думка епохи феодалізму в Україні
- •А. Алейников
- •Яків Павлович Козельський
- •Яків Павлович Козельський
- •Література
- •Тема 3.Економічна теорія меркантилізму
- •3.1. Меркантилізм як економічна політика європейських держав у XV – XVIII ст.
- •3.2. Економічна теорія меркантилізму.
- •Вільям Стаффорд
- •Гаспар Скаруффі
- •Бернардо Даванзатті
- •Томас Мен
- •Антоніо Серра
- •Антуан де Монкретьєн
- •Джеймс Стюарт
- •3.3. Меркантилізм в Росії та Україні Єрмолай Еразм
- •Афанасій Лаврентійович Ордін-Нащокін
- •Феофан Прокопович
- •Література
- •Розділ іі. Економічні вчення епохи нерегульованої ринкової економіки
- •Тема 4. Класична політична економія
- •4.1. Рання класична політична економія
- •4.1.1. Економічні погляди в. Петті і п.Буагільбера Вільям Петті
- •П’єр Лепезан де Буагільбер
- •4.1.2. Школа фізіократів
- •Франсуа Кене
- •Економічна таблиця ф. Кене
- •Анн Робер Жак Тюрго
- •4.2. Зріла класична політична економія
- •4.2.1. Економічна система а. Сміта Адам Сміт
- •Професор Единбурзького університету
- •4.2.2. Економічні погляди д. Рікардо Давид Рікардо
- •4.2.3. Розвиток політичної економії в Україні середини XIX ст.
- •Тихін Федорович Степанов
- •Іван Васильович Вернадський
- •Микола Християнович Бунге
- •4.3. Пізня класична політекономія
- •4.3.1. Ідеї реформізму в пізній класичній політекономії Жан Шарль Леонард де Сісмонді
- •П’єр Жозеф Прудон
- •4.3.2. Прагматизм пізньої класики Томас Роберт Мальтус
- •Жан Батист Сей
- •Теорія корисності
- •Джон Стюарт Мілль
- •4.3.3. Апологетизм класичної політекономії Нассау Вільям Сеніор
- •Федерік Бастіа
- •Генрі Чарльз Кері
- •Література
- •Тема 5. Марксистський напрямок економічної думки
- •5.1. Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела
- •5.2. Економічні ідеї “Капіталу” Карл Генріх Маркс
- •5.3. Розвиток ідей марксизму наприкінці хіх – на початку хх ст. Микола Іванович Зібер
- •Георгій Валентинович Плеханов
- •Володимир Ілліч Ленін
- •Едуард Бернштейн
- •Карл Каутський
- •Рудольф Гільфердінг
- •Михайло Іванович Туган - Барановський
- •Микола Дмитрович Кондратьєв
- •5.4. Сучасний марксизм
- •5.4.1. Радикальна політекономія
- •5.4.2. Соціал-демократична теорія
- •Література
- •Тема 6. Неокласична економiчна теорiя
- •6.1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
- •6.2. Маржиналізм
- •Антуан Огюстен Курно
- •Герман Госсен
- •6.2.1. Австрійська школа і створення теорії граничної корисності
- •Карл Менгер
- •Ойген фон Бем - Баверк
- •6.2.2. Кембриджська школа та започаткування економічного аналізу
- •Альфред Маршалл
- •Артур Пігу
- •Ральф Джордж Хоутрі
- •6.2.3. Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва
- •6.2.4. Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії
- •Кнут Вікссель
- •Густав Кассель
- •6.3. Математична школа
- •Вільям Стенлі Джевонс
- •Френсiс Ісідро Еджворт
- •Леон Вальрас
- •Вiльфредо Парето
- •Євген Євгенович Луцький
- •6.4. Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм
- •6.4.1. Фрайбурзька школа Вальтер Ойкен
- •6.4.2. Школа монетаризму Мiлтон Фрiдмен
- •6.4.3. Школа економіки пропонування Артур Лаффер
- •6.4.4 Школа раціональних очікувань
- •Василь Васильович Леонтьєв
- •Література
- •Розділ ііі. Економічні вчення регульованої ринкової економіки
- •Тема 7. Кейнсіанство та його еволюція
- •7.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •7.2. Модель державного регулювання Дж. М. Кейнса Джон Мейнард Кейнс
- •Ціна попиту
- •7.3. Неокейнсіанство і “неокласичний синтез ”
- •7.4. Посткейнсіанські економічні концепції
- •Теорія фінансової нестабільності
- •Теорія ефективного попиту в умовах недосконалої конкуренції
- •Література
- •Тема 8. Соціально-інституціональний напрямок економічної думки
- •8.1. Історична школа Німеччини
- •8.1.1. Стара історична школа
- •8.1.2. Нова історична школа
- •Карл Бюхер
- •Густав Шмоллер
- •Луї Брентано
- •8.1.3. Соціальна школа Німеччини
- •8.2.1. Ранній інституціоналізм Торстейн Веблен
- •Джон Роджерс Коммонс
- •Уеслі Клер Мітчелл
- •8.2.2. Повоєнний інституціоналізм
- •Гарднер Мінз
- •Адольф Берлі
- •Джон Моріс Кларк
- •Саймон Кузнець
- •Франсуа Перру
- •8.2.3. Технологічний детермінізм
- •Уолт Ростоу
- •Джон Кеннет Гелбрейт
- •Л. Хейлбронер
- •Данііл Белл
- •Олівер Тоффлер
- •Література
- •Тема 1. Вступ до історії економічних вчень………………….…...……... 6
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу..........................................9
- •Тема 3.Меркантилізм....................................................................................34
- •Тема 4. Класична політична економія…………………...………....…… .47
- •Тема 5. Марксистський напрямок економічної думки…......………...… 87
- •Тема 6. Неокласична економічна теорія……....………………………...105
- •Тема 7. Кейнсіанство та його еволюція…..……………………....……. 133
- •Тема 8. Соціально-інституціональний напрямок економічної думки……………………………………………..…………..………...… 142
Передмова
Сучасний стан якісних перетворень, що відбуваються в нашому суспільстві, вимагає від студента-економіста вміння проводити дослідження об’єктивних законів розвитку економіки, здатності до творчого обґрунтування і подальшої реалізації альтернативних господарських рішень. У цьому процесі велику роль відіграють історико-економічні знання, які можна отримати, вивчаючи історію економічних вчень.
Запропонована увазі читача електронна версія конспекту лекцій з дисципліни “Історія економічних вчень” є ідейною спадкоємницею видання 1999 року. Суттєво перероблений, оновлений і доповнений посібник зберіг усі ті позитивні моменти, які відрізняли його від переважної більшості існуючих навчально-методичних видань і підручників з даної дисципліни. Перш за все, для нього характерна компактність – матеріал представлено у вигляді плану-конспекту, що в стислій формі подає відомості про вченого тієї чи іншої епохи і основний зміст його ідей. Така форма викладення дозволяє уникнути зайвої деталізації, зосередити увагу на ключових моментах і досить швидко засвоїти зміст теми. Звичайно, конспект лекцій містить лише основні тези і не може розглядатись як єдиний навчальний посібник для підготовки до складання заліку, проте може стати у пригоді як упорядкований перелік того, що необхідно знати студенту. Знання, одержані при засвоєнні матеріалу конспекту, мають бути поглиблені в процесі роботи над додатковою літературою, список якої подається в кінці кожної теми.
Текст лекцій звільнено від коментарів і критичної оцінки концепцій минулого, що дає можливість студенту самостійно оцінити внесок того чи іншого автора, проявити здатність до творчого мислення і аналізу.
Викладенню основного матеріалу теми передує аналіз історичних і економічних умов, за яких сформувались економічні погляди і теорії. Це дозволяє висвітлити основний рушійний фактор еволюції економічної думки – зміни, що відбуваються в економічній системі, науці і техніці відповідного етапу розвитку суспільства. Безумовно, разом з такими змінами постійно удосконалювався і аналітичний інструментарій економічного аналізу, тому даному питанню у посібнику приділяється особлива увага. Більш того, наш опорний конспект відображає, перш за все, методологічний підхід, який відрізняється смисловою впорядкованістю. Економічні школи розглядаються не в історичному порядку, а як ланцюг спадників економічних ідей і методологічних засад.
Така логіка зумовила виділення у посібнику розділів:
І. Економічні вчення епохи доринкової економіки. Ця епоха включає періоди Стародавнього світу та середньовіччя, під час яких мали перевагу натуральногосподарські суспільні відносини і відтворення було здебільшого екстенсивним. Економічну думку в цю епоху висловлювали, як правило, філософи та релігійні діячі, що не могло забезпечити виділення теоретичних знань у самостійну галузь економічної науки. Цю епоху завершує меркантилізм (XVI ст.), який тепер називають періодом першої теоретичної концепції ринкової економіки. Для цього етапу характерним є застосування емпіричних методів аналізу.
ІІ. Економічні вчення епохи нерегульованої ринкової економіки.. Часові рамки цієї епохи – приблизно з кінця XII ст. до 30-х рр. XX ст., під час якої в теоріях провідних шкіл і напрямків економічної думки переважає девіз “laissez faire”, тобто невтручання держави в ділове життя. Саме в цей період зароджується класична політична економія (кінець XVII – друга половина XIX ст.), яка заклала основи як якісного аналізу суттєвих причинно-наслідкових економічних зв’язків, так і досліджень на рівні форм прояву об’єктивних закономірностей. На цій основі формуються марксистський та неокласичний напрямки економічної теорії (кінець XIX – кінець XX ст.). Тут уже домінують методи теоретичного аналізу.
ІІІ. Економічні вчення регульованої ринкової економіки.. Ця епоха починається у 20–30-х рр. XX ст. і характеризується спробами вчених-економістів сформувати моделі економіки, в яких поєднуються механізми ринкового саморегулювання та державного втручання в економічне життя. Економічна наука даного періоду представлена соціально-інституціональним напрямком економічної думки, кейнсіанськими та неоліберальними теоріями державного регулювання економіки. На цьому етапі домінує макроекономічний підхід до аналізу економічної дійсності.
Ми намагалися, щоб наш посібник не був надто великим за обсягом, не лякав студентів зарозумілими термінами та міг використовуватися як довідник з історії економічних вчень і тими, хто вже знайомий з цією дисципліною, і тими, хто тільки-но починає її вивчати.
Висловлюємо глибоку подяку всім тим, хто брав участь у підготовці нашого посібника, завдяки кому він побачив світ, чиї цінні зауваження допомогли зробити його таким, яким він є зараз.
