Гаспар Скаруффі

(1519 – 1584)

Основний твір – “Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом” (1582)

1. Запропонував встановити єдину загальноєвропейську грошову одиницю, визнати золото та срібло валютними металами, прирівняти одну вагову частину золота до 12 вагових частин срібла. Щоб налагодити грошовий обіг у міжнародному масштабі, необхідно скликати загальноєвропейську конференцію під керівництвом папи або імператора для вирішення цих проблем.

2. Рекомендував ліквідувати національні бар‘єри, які обмежують обіг грошей, а золото і срібло рахувати звичайними товарами.

Бернардо Даванзатті

(1529 – 1606)

Флорентійський банкір

Основний твір – “Читання про монету” (1582)

Розглядає проблеми грошового обігу і приходить до висновку про необхідність:

1. Запровадження безмитного карбування монет і обігу зливків золота та срібла.

2. Дотримання умови наявності в обігу достатньої кількості грошей.

3. Ведення боротьби з фальшивомонетниками.

4. “Будь-яке багатство являє собою дещо, що може бути обернене в гроші”.

Пізній меркантилізм (теорія торгового балансу). Згідно з цією теорією джерелом багатства нації є розвиток зовнішньої торгівлі і дотримання активного торгового балансу.

Томас Мен

(1571 - 1641)

Англійський купець, один із директорів Ост-Індської торгової компанії.

Основний твір – “Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс нашої зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства” (1624)

Розглядаючи потоки товарів у зовнішній торгівлі, автор приходить до висновку, що остання може служити джерелом багатства лише за умови, коли грошова виручка від проданих товарів буде переважати суму грошей, витрачену на придбання товарів з-за кордону. Для виконання даної умови держава повинна:

1. Прагнути до виготовлення якомога більшої маси власних товарів.

2. Знижувати вартість транспортування експортних товарів.

3. Здійснювати ряд заходів для підтримки ремісництва.

4. Встановлювати мито на імпорт і забезпечувати безмитний експорт.

5. Заборонити колоніям торгівлю з іншими країнами, крім метрополій.

6. Враховувати попит сусідніх держав.

7. Не боятися вивозити гроші: “Зростання ввозу товарів за допомогою готівкових грошей врешті-решт після вивозу товарів знову за кордон перетворюється у ввіз набагато більшої кількості грошей, ніж та, що була у свій час вивезена”.

Т. Мен спростував вигідність дотримання грошового балансу. Він довів, що зменшення кількості грошей в країні може бути досягнуте не забороною їхнього вивезення, а активною зовнішньою торгівлею.

Основним джерелом національного багатства економіст вважав прибуток з капіталів, що функціонують у зовнішній торгівлі. Як збільшити цей прибуток? Він пропонує зосереджуватись на:

• посередницькій торгівлі;

• розвитку експортної промисловості, що працює на вітчизняній або дешевій імпортній сировині;

• обмеженні заробітної плати найманих робітників;

• зниженні життєвого рівня народу в цілому.

Щодо останніх пунктів Т. Мен писав: ” Як достаток та могутність роблять народ лінивим і непередбачливим, так незгоди і злидні роблять його розумним і працелюбним “.