7.4. Посткейнсіанські економічні концепції

Посткейнсіанська економічна теорія зародилася в епоху кризи державного регулювання економіки, яке не відповідало новим умовам функціонування економічних систем, – у 70-ті рр. ХХ ст. Становлення і розвиток автоматизованого технологічного способу виробництва і структурна криза, поєднання високої інфляції, безробіття із спадом виробництва продукції, розширення процесів усуспільнення, зростання інтернаціоналізації господарських зв’язків і панування транснаціональних корпорацій потребують вироблення нових форм державного втручання в економіку. Адаптація кейнсіанської теорії до нових умов розвитку – основна проблема посткейнсіанства.

Джоан Вайолет Робінзон (1903 –1983),

П‘єро Сраффа,

М. Калецький,

Х. Мінскі,

Н. Калдор

Теорія фінансової нестабільності

1. Доповнює кейнсіанську концепцію сукупного попиту факторами очікувань і невизначеності. Вважається, що причина нерівноважного стану економіки і безробіття знаходиться у сфері грошового обігу: будь-які неочікувані події, що підвищують вірогідність погіршення кон’юнктури, викликають переміщення товарного попиту на ліквідність і провокують безробіття.

2. Інвестиційний компонент сукупного попиту залежить від довгострокових очікувань не лише промислових підприємців, а й фінансистів. Тому інфляційні очікування останніх призводять до зниження кредитних операцій в економіці, а значить до зменшення сукупного попиту.

3. Темп зростання інфляції вважається наслідком зростання номінальної заробітної плати. Отже, для стабілізації економіки і усунення фактора невизначеності держава повинна проводити політику доходів, яка найчастіше зводиться до обмеження темпів зростання заробітної плати.

Теорія ефективного попиту в умовах недосконалої конкуренції

1. Розробляється теорія недосконало конкурентних ринків і досліджується процес встановлення макроекономічної рівноваги в даних умовах.

2. Формується теорія політичного циклу, за якою зростання безробіття є наслідком політики правлячого класу, спрямованої на стримування вимог робітників щодо збільшення заробітної плати в умовах монополізму.

3. Вважається, що зниження сукупного попиту, а значить і зростання безробіття, в більшості випадків пов’язане з економічною практикою монополій, які, з одного боку, прагнуть до максимізації прибутку, а з іншого – до обмеження інвестування у виробництво.

Література

1. Всемирная история экономической мысли / Под ред. И.П Фоминского. – Т. 4. – М.:Мысль,1990. – С. 488 – 504; Т. 5. – С. 13 – 31; 61 – 109.

2. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 41 – 54.

3. История экономических учений. – Ч.2: Учебное пособие / Под ред. В. А. Жамина, Е. Г. Василевского – М.: Издательство МГУ, 1989. – С. 138 -152.

4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег // В кн.: Антология экономической классики. – М.: МП ЭКОНОВ, КЛЮЧ, 1993. – С. 137 – 494.

5. Мешко І.М. Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1994. – С. 60 – 80; 93 – 112.

6. Несторенко О.П. Історія економічних вчень: Курс лекцій. – К.:МАУП, 2000. – С. 104 – 113.

7. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. – М.: Прогресс, 1968. – С. 470 – 522.

8. Мюллер К. Неокейнсианство. – М.: Прогресс, 1971.

9. История экономических учений (современный етап) / Худокормов А.Г. – М.: 2002. – С. 15 -58.

10. Юхименко П.І., ЛеоненкоП.М. Історія економічних вчень: навч.посібник. – К.,2002.

11. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:Инфра-М, 2003. – С. 179 – 195.