2.2.2. Економічні погляди раннього середньовіччя Фома Аквінський

(1226 – 1274)

Італійський монах, аристократ за походженням, канонізований католицькою церквою в 1323 р. Систематизатор релігійної філософії.

Основний твір – “Сума теології”

1. Вважає, що власність становить двояке відношення – управління і користування. Наявність власності пояснює необхідністю підтримувати божественний порядок на землі.

2. Виводить теорію “справедливої ціни”. Основа обміну – рівність корисності обмінюваних речей, яка вимірюється монетою. Звідси – продавати річ дорожче, або дешевше, ніж вона коштує, – несправедливо. Але в реальному житті бувають випадки, коли річ продається дорожче (наприклад, коли селяни привозять продукти у місто) або дешевше (наприклад, коли продукти купуються безпосередньо в селі). Отже, мають місце дві ціни. Яка ж з них є справедливою? За Аквінським, – та, що дає грошовий надлишок людині, яка більш значуща для суспільства.

3. Гроші вважає мірою матеріального життя і визнає дві їхні функції – міру вартості і засіб обігу.

4. Засуджує суспільну рівність. Суспільство, за його розумінням, повинно бути ієрархічним. Виправдовує рабство, вбачаючи його коріння у природному розрізненні людей, їхній гріховності.

5. Виступає за самозабезпечення держави, віддає перевагу натуральним формам багатства, а золото та срібло вважає багатством “штучним”.

6. Засуджує лихварство: “Гроші не можуть породжувати гроші”.

Ібн Хальдун

(1332 – 1406)

Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч Єгипту

1. Розглядає проблеми простого товарного виробництва і ціноутворення, описує фактори, що впливають на формування ціни:

• маса товару, що винесена на ринок;

• податки і побори, включені в ціну: “незаконні побори сприяють дорожнечі”;

• характер потреби в товарі: “з усіх товарів хліб є тим товаром, на який бажана низька ціна, бо потреба в ньому загальна”.

2. Вводить поняття вартості, вважаючи, що в обміні прирівнюються рівновеликі витрати праці: “Більшість того, що людина накопичує і з чого одержує безпосередню користь – рівноцінне вартості людської праці”.

3. Встановлює, що гроші – основа доходів, накопичень та скарбів, мірило вартості.

Нікола Орем

(1323 – 1382)

Французький вчений

Основний твір – „Трактат про по-

ходження, природу, юридичну

підставу та зміну грошей”

1. Вважає, що гроші є штучним інструментом, який люди винайшли для полегшення товарообміну. . Спочатку золото та срібло були звичайними товарами і лише поступово, завдяки своїм природним властивостям, стали грошима.

2. Виступав проти псування монети, оскільки вона не є власністю короля, хоч і карбується з його портретом. Зміна ваги і цінності монет завдає збитку торгівлі та кредиту та знецінює різні грошові доходи.

2.2.3. Соціальні утопії пізнього середньовіччя Томас Мор

(1478 – 1535)

Видатний державний діяч, лорд-канцлер короля Англії.

Основний твір – “Золота книга, настільки корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія”

Критикує феодальний устрій Англії початку XVI ст. і розкриває його основні соціально-економічні суперечності:

• нерівність, причина якої вбачається в наявності приватної власності;

• зубожіння робітників;

• жадібність багатіїв.

Малює прообраз майбутнього суспільства, в якому:

• не існує приватної власності;

• наявна рівність і розподіл продуктів за “справедливими потребами”;

• обов’язковість трудової діяльності протягом шестигодинного робочого дня;

• відсутні гроші;

• контроль за виконанням робіт;

• свобода совісті, демократичні вибори посадових осіб.