Тема 8. Соціально-інституціональний напрямок економічної думки

Питання для вивчення

• Стара історична школа

• Нова історична школа

• Соціальна школа Німеччини

• Ранній інституціоналізм

• Повоєнний інституціоналізм

• Технологічний детермінізм

8.1. Історична школа Німеччини

Засновником історичної школи економісти вважають Фрідріха Ліста (1798 – 1846), який написав роботу “Національна система політичної економії” (1841). У центрі уваги його теорії – національна економіка і взаємозв’язок її із зовнішнім світом.

Основні ідеї

1. Принцип “промислового навчання” нації. Багатство народу полягає в повному і всебічному розвитку виробничих сил нації. “Промислове навчання” важливіше, ніж максимальне забезпечення нації товарами споживання. Здорова і розвинена нація повинна мати однаково гармонійно розвинуті виробничі сили в трьох секторах: у сільському господарстві, промисловості і зовнішній торгівлі.

2. Теорія економічного зростання. У своєму розвитку нормальна нація проходить ряд стадій:

• стан первісності;

• пастуший стан;

• землеробський стан;

• землеробсько-промислова стадія;

• стадія рівномірного розвитку всіх галузей.

На кожній стадії розвитку держава повинна проводити економічну політику, що найбільше відповідає головній меті – розвитку виробничих сил.

Звичайно економісти виділяють стару і нову історичні школи. Стару представляють Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд і Карл Кніс. До молодої відносять Густава Шмоллера, Карла Бюхера і Луї Брентано.

8.1.1. Стара історична школа

Вільгельм Рошер (1817 – 1894)

Карл Кніс (1821 – 1898)

Бруно Гільдебранд (1812 – 1878)

Історичні умови

1. Завершення першого етапу промислового перевороту в Німеччині. Розвиток важкої промисловості.

2. Розповсюдження демократичного і соціалістичного руху в Німеччині.

Особливості економічних поглядів

1. Предметом дослідження виступає національне господарство, закономірності економічного розвитку нації, роль різних суспільних інститутів в економічному житті.

2. Методами дослідження служать:

• описово-статистичний;

• історико-генетичний;

• міждисциплінарний;

• індукція.

3. Декларують відмову від досліджень, які є предметом економічної теорії, і наголошують на заміні їх економічною історією. Остання має зосередитися на вивченні історичних фактів розвитку національного виробництва.

4. Критикують класичну політекономію за абстрактність теорій і надання їм універсального характеру.

5. Визнають лише еволюційну форму розвитку суспільства, джерелом руху якого вважають психологічні, етичні та правові норми, що склалися в суспільстві.

8.1.2. Нова історична школа

Історичні умови

1. Завершення об’єднання німецьких земель і становлення єдиної Німеччини. Формування внутрішнього ринку країни.

2. Швидкий розвиток промисловості на основі досягнень науки і техніки другого етапу промислового перевороту.

3. Становлення і розвиток перших монополістичних угруповань у промисловості.

4. Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві (“прусський шлях”).

5. Загострення соціально-економічних суперечностей, поширення робітничого руху і впливу соціально-демократичних партій.

Особливості економічних поглядів

1. Продовжує наукові традиції старої історичної школи Німеччини у трактуванні предмета і методів дослідження.

2. Проводить лише нормативні дослідження, підпорядковуючи їх обґрунтуванню політичних реформ.

3. Носить чітко виражений антимарксистський характер.