Ральф Джордж Хоутрі

(1879 –1975)

Англійський економіст

Основні твори – “Добра і погана торгівля” (1913), „Капітал і зайнятість” (1937)

1. Вважає, що ідеальною є така економічна система, яка використовує здатність людини до колективної діяльності.

2. Поділяє споживчі блага на дві групи: захисні і ті, що просто дають задоволення. Захисні блага призначені для компенсації психологічних і творчих витрат, зв‘язаних із працею.

3. Розмежовує фактори виробництва та отримані на них доходи. Дохід на капітал включає премію за ризик, а процент – це винагорода за користування капіталом.

4. Виводе теорію, яка зв‘язує споживчі доходи та витрати з економічним циклом.

6.2.3. Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва

Американська школа розповсюджує принцип маржинального аналiзу на фактори виробництва i створює теорiю граничної продуктивностi факторiв.

Джон Бейтс Кларк

(1847 – 1938)

Професор економіки

Основні твори: “Філософія багатства” (1886), “Розподіл багатства” (1899)

Фактори виробництва i гранична продуктивнiсть

Вартiсть товару створюється за допомогою чотирьох факторiв:

• капiталу в грошах;

• капiтальних благ (засобiв виробництва i землi);

• пiдприємництва;

• працi робiтникiв.

Участь кожного фактора у створенні вартостi визначається його граничною продуктивнiстю: величиною граничного продукту, пiд яким розумiється прирiст продукцiї, одержаний в результатi збiльшення використання даного фактора на одну одиницю при незмінній величині застосування всіх інших факторів.

Закон зниження граничної продуктивності

При незмінному рiвнi знань i технiки послiдовне зростання одного з виробничих факторiв на одиницю i незмiнностi iнших веде до зниження приросту продукцiї.

Доходи

Кожному фактору приписується певна частка виробленого за його допомогою продукту. Ця частка залежить вiд граничної продуктивностi фактора i становить його доход.

6.2.4. Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії

Значний внесок у розвиток світової економічної науки зробили шведські вчені. Вони узагальнили ряд ідей та позицій інших економічних шкіл, які мали спільні риси.

Кнут Вікссель

(1851 – 1926)

Засновник шведської школи

Основні твори – „Цінність, капітал і рента” (1893), „Проценти на капітал і ціна товарів” (1898)

1. Вважає, що вартість – не постійна та не об‘єктивна величина, головним фактором якої є гранична корисність. На думку К. Віксселя, за умов досконалої конкуренції і ринкової рівноваги ціни товарів мають бути пропорційними граничним корисностям цих товарів. Але у реальному життя, де панують монополії, ця пропорція порушується.

2. Виводе теорію „кумулятивного процесу” (тенденції до прискорення якогось процесу). Причиною кумулятивної зміни цін є не збігання грошової та природної відсоткових ставок. Грошова ставка відповідає ставці на ринку позичкового капіталу, а природна – показує дохідність капіталу, котрий реально функціонує у економіці. Порушення рівноваги між цими ставками спричиняє зміну рівня цін.

3. Вводить новий термін – „очікування учасників господарського процесу”.