Антоніо Серра

Основний твір – “Короткий трактат про причини, які можуть привести до достатку золота та срібла в країнах, що не мають родовищ, стосовно Неаполітанського королівства” (1613)

Зосереджує увагу на вивченні причин недостатньої кількості грошей у Неаполі і з’ясовує, що в зовнішній торгівлі країни переважає імпорт.

Для виправлення ситуації рекомендує:

1. Більш активно розробляти золоті та срібні родовища.

2. Вивозити надлишки товарів і прагнути переваги експорту над імпортом.

3. Розвивати ремісництво та винахідливість населення.

Антоніо Дженовезі

(1712 – 1769)

Завідувач кафедрою у Неаполі-танському університеті

Основний твір – “Лекції про комерцію та цивільну економіку”

1. Не можливо допускати такого вивезення товарів, котрий послабив би вітчизняну промисловість і такого ввезення, котре завдало б шкоди вітчизняним ремеслам.

2. Основою торгової політики є зовнішньоторговельні заходи, що мали місце в Англії.

Антуан де Монкретьєн

(1576 - 1621)

Французький дворянин

Основний твір – “Трактат політичної економії”(1615)

Робота А. де Монкретьєна дала нову назву економічній науці – політична економія. За Монкретьєном, це – вчення про державне господарство і державну політику, яку повинна проводити влада в цілях зростання багатства країни. Основними ідеями цього твору є:

1. Розширення зовнішньої торгівлі і особливо вивозу промислових виробів.

2. Встановлення високих митних ставок на імпорт. У торгівлі, на думку автора, виграш одного учасника є втратою для іншого. Але в процесі внутрішньої торгівлі виграють і програють окремі торговці, країна в цілому нічого не втрачає. У зовнішній торгівлі іноземні купці викачують багатство країни.

3. Державна підтримка розвитку мануфактурного виробництва.

4. Встановлення монопольного становища французьких купців на внутрішньому ринку країни. На його думку, „купці надзвичайно корисні державі”.

5. Поліпшення становища народу, особливо селянства.

А. Монкретьєн розрізняє поняття „багатство” і „гроші”. Він вважає, що золото і срібло створюють лише передумови для багатства і добробуту держави, але само по собі ще не робить її багатою. А „природне багатство” – це хліб, сіль, вино, одежа та інше. Автор виступає проти зайвої розкоші, вважаючи її „чумою”, яка призводить до втечі золота з країни.

Джеймс Стюарт

(1712 – 1781)

Основний твір – “Дослідження про принципи політичної економії” (1767 )

Не поділяє думку меркантилістів, що багатство створюється внаслідок продажу окремими купцями товарів за ціною, що перевищує їхню вартість. Від розділяє прибуток на позитивний, який залежить від продуктивності праці, і на відносний, який є результатом обміну у процесі міжнародної торгівлі. На думку Дж. Стюарта, тільки позитивний прибуток породжує зростання суспільного багатства.

Теорії меркантилізму розвивалися в різних країнах світу і мали певні особливості в кожній з них. Відбитки меркантилістських ідей знаходимо і в роботах російських політичних діячів.