8.2.1. Ранній інституціоналізм Торстейн Веблен

(1857 – 1929)

Американський філософ, економіст, психолог і антрополог

Основні твори – “Теорія бездіяльного класу” (1899), “Інженери та система цін” (1921), “Власність відсутнього” (1923)

1. Предметом економічної науки вважає “інституції” – інстинкти людини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільної психології (інстинкти самозбереження, суперництва та інше).

2. Панівне положення корпорацій здійснює на споживача різнобічний суспільний і психологічний вплив (зростання цін, реклама, “показне споживання” і т. п.), примушуючи його приймати рішення, вигідні великим монопольним угрупованням, що призводить до зниження ефективності використання у виробництві ресурсного потенціалу країни. Виходом з такої ситуації може слугувати перехід влади у суспільстві до інженерно-технічного персоналу, здатного перетворити економіку у систему, більш чутливу до дійсних потреб споживачів.

Джон Роджерс Коммонс

(1862 – 1943)

Економіст, психолог, лідер “Американської федерації праці”

Основні твори – “Правові започаткування капіталізму” (1924), “Інституційна економіка” (1934), “Економіка колективних дій” (1950)

1. Створив правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, що забезпечують функціонування економічних відносин.

2. Здійснив спробу доведення першості права над економікою.

3. Визначив сутність капіталізму ринковими відносинами, що проявляються у формах недосконалої конкуренції. Довів необхідність державного втручання в економіку у формі юридичних законів, що обмежують монополізм і прояви недобросовісної конкуренції.

4. Еволюцію і прогрес суспільства пов’язав із соціальними конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юридичних процедур. Метою останніх вважає забезпечення взаєморозуміння і співробітництва бізнесу і найманої праці.

Уеслі Клер Мітчелл

(1874 - 1948)

Економіст, статистик

Основні твори – “Лекції про типи економічної теорії” (1935), “Цикли ділової активності” (1913)

1. Вважає, що економічні проблеми тісно пов’язані з неекономічними, які зумовлюють поведінку і мотивацію діяльності людей у суспільстві. Зосереджує увагу на аналізі впливу неекономічних факторів на економіку.

2. Акцентує увагу на необхідності посилення в економічних дослідженнях ролі статистичного аналізу і встановлення закономірних зв’язків між показниками.

3. Створив концепцію безкризового економічного циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів державного регулювання, основними з яких є:

• страхування безробіття;

• індикативне планування;

• контроль над банківським кредитом.

8.2.2. Повоєнний інституціоналізм

Трансформаційний інституціоналізм

Історичні умови

1. Зміни у відносинах власності і управління, які позначилися на:

• формуванні колективних форм власності, за яких акціонерами стають особи найманої праці;

• зосередженні функцій управління в руках виробничої інтелігенції;

• зростанні частки робітників у національному доході розвинених країн.

2. Перехід від суспільства, основною метою якого є максимізація прибутку, до суспільства, у якому задоволення потреб широких мас населення є єдино можливим шляхом одержання прибутку взагалі.

3. Зростання соціалізації суспільства.