Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія економічних вчень_1 / Історія економічних вчень.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
15.01.2022
Размер:
810.5 Кб
Скачать

Густав Кассель

(1866 – 1945)

Економіст

Основний твір – “Природа і необхідність процента” (1903)

  1. Розглядає економічні коливання та кризи як процеси, зумовлені явищами економічної історії. Вони породжуються не структурними особливостями сучасної економіки, а змінами у техніці.

  2. Серед факторів, що визначають динаміку торговельно-промислового циклу виділяє норму процента. Висока норма процента зменшує вартість основного капіталу, а якщо вона тривається на такому рівні довго, то призводить до скорочення його виробництва.

6.3. Математична школа

Економiсти-математики будують свої теоретичні моделі на основі синтезу уявлень про граничну корисність, граничну продуктивність i теорію попиту i пропонування. В ролі інструмента економічних досліджень використовується апарат математики i здійснюється перша спроба опису ринку конкуруючих товаровиробників як замкненої системи кількісних взаємозалежностей. Математичною школою створюється теорія загальної рівноваги i ординалiстський варіант теорії граничної корисності.

Вільям Стенлі Джевонс

(1835-1882)

Англійський економіст

Основні твори: ”Теорія політичної економії” (1871), “Принципи науки” (1874)

Предмет політичної економії

Предмет політичної економії – пошук шляхів максимiзацiї корисності. “Насолода i страждання суть, без сумніву, дві кінцеві основи економічного розрахунку... збільшити в максимальному ступені насолоду – така проблема політичної економії”.

Гранична корисність

Не підлягає кількісному виміру, а лише проявляється у ринкових цінах споживчих товарів, послуг i факторів виробництва.

Закон байдужості

“На одному i тому ж вільному ринку в один i той же момент не може існувати дві різні ціни на один i той же вид продукції”.

Рівновага споживача в обмiнi:

MUx / MUy = Px / Py,

де MUx , MUyграничні корисності благ х i у;

Px , Pyціни благ х i у.

Загальна економічна рівновага

Загальна рівновага виражається рядом співвідношень, які пов’язують пропорції обміну, цін, граничної корисності i продуктивності. Умова рівноваги:

Qx / Qy = Wx / Wy = MUx / MUy = Cx / Cy = Pzx / Pzy,

де Q кількість товару;

W – цінність одиниці товару;

C – витрати на виробництво одиниці товару;

Pz – продуктивність праці у виробництві одиниці товару;

x, y – товари.

“Кількості обмінюваних товарів прямо пропорційні продуктивності витраченої праці i обернено пропорційні цінностям цих товарів i питомим витратам виробництва так само, як і їхнім граничним корисностям”.

Френсiс Ісідро Еджворт

(1845 – 1926)

Професор економіки Оксфордського університету

Основний твір – “Математична психіка” (1881)

Умова рівноваги виробника

Зростання обсягів виробництва вигідно продовжувати до тих пір, доки гранична виручка не вирівняється з граничними витратами:

MR = MC,

де MR – гранична виручка;

MC – граничні витрати.

Гранична норма заміщення (субституції)

Вводить термін граничної норми заміщення благ одне одним (MRS) i доводить, що MRS одного блага іншим дорівнює відношенню граничних корисностей даних благ:

MRSxy = MUx / MUy

Рівновага в обміні

При розгляді проблеми встановлення рівноваги на товарних ринках довів, що всі учасники обміну не сприймають ринкову ціну як дану, а здійснюють ряд заходів, намагаючись одержати максимальну вигоду від існування різних цін на одному i тому ж ринку. I чим більше суб’єктів діє в межах ринку, тим ймовірніше, що ціна встановиться на єдиному рівні, який виражає єдину ринкову цінність даного блага. Ця закономірність отримала назву “Теореми еквівалентності Еджворта”, в процесі доведення якої було висунуто поняття “контрактної кривої” i “кривої байдужості”.