Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія економічних вчень_1 / Історія економічних вчень.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
15.01.2022
Размер:
810.5 Кб
Скачать

Леон Вальрас

(1834 – 1910)

Професор економіки Лозаннського університету

Основний твір – “Елементи чистої політичної економії” (1874)

Математична модель загальної ринкової рівноваги

Передумови моделі:

  • вільна конкуренція;

  • вiльна, досконала iнформацiя;

  • миттєве пристосування цiн до змiн в ринковому середовищi;

  • жорстка технологiя i технiчний зв’язок мiж витратами факторiв i випуском продукцiї.

Всі економічні суб’єкти поділяються на дві групи:

  • власники виробничих послуг – продають фактори виробництва i купують споживчі товари;

  • підприємці – продають товари i купують фактори виробництва.

Таким чином, в економіці існує тісний взаємозв’язок товарного ринку i ринку ресурсів, рівновага на яких – “це стан, за яким ефективне пропонування i ефективний попит на виробничі ресурси урівноважується на ринку послуг, ефективний попит i ефективне пропонування урівноважується на ринку продуктів i, нарешті, ціна продажу продуктів урівноважується з витратами виробництва, вираженими у виробничих послугах”.

Модель рівноваги:

  1. Попит на i-й кінцевий продукт є функція всіх цін:

; i = 1…m.

2. Пропонування j-го фактора залежить від системи цін:

; j = 1...m.

3. Ціна продукту дорівнює витратам виробництва:

; j = 1...n

4. Попит на фактори виробництва дорівнює їхній пропозиції:

; i = 1...m

5. Оскільки при будь-яких Рi,di,Sj i Ij, які задовольняють умови 3 i 4, має місце:

,

то встановлюється рівність попиту i пропозиції.

n – фактори виробництва;

m – кінцеві продукти;

i – одиниця кінцевого продукту;

ai j – одиниця фактора виду j;

di – попит на продукт i;

Sj – пропонування фактора j.

Вiльфредо Парето

(1848 - 1923)

Професор економіки Лозаннського університету

Основні твори – “Курс політичної економії” (1898), “Вчення політекономії” (1906)

Порядкова гранична корисність

Вважаєє, що гранична корисність не пiдляга є кількісному виміру. Споживач може лише визначити, чи приносить йому дана комбінація благ меншу, більшу або таку ж величину корисності у порівнянні з іншою комбiнацiєю цих благ. Однакові за порядком набори описує крива байдужості.

Загальна економічна рівновага

Виводить п’ять умов, які характеризують стан загальної економічної рівноваги:

  • урівноважень за цинами граничні корисності рівні для всіх суб’єктiв;

  • для будь-якого суб’єкта сума доходів дорiвнює сумі витрат;

  • кiлькicть товарiв до встановлення рівноваги i після неї однакова;

  • ціни товарів дорівнюють витратам виробництва;

  • запас виробничих благ є величина дана i використовується повністю.

Критерій стійкої рівноваги (оптимум Парето)

“Рівновага буде стійкою, коли неможливо покращити становище будь-кого з учасників обміну без того, щоб не погіршити становище хоча б одного з інших”.

Євген Євгенович Луцький

(1880 – 1948)

Економіст – статистик, професор Київського комерційного інституту, науковий співробітник Кон’юнктурного інституту в Москві

Основний твір – “До теорії збалансованого бюджету споживача”

Теорія корисності

Увів в економічний аналіз власну концепцію граничної корисності. На його думку, корисність будь-якого сполучення благ є величиною, що має властивість приймати тим більше значення, чим більшою мірою дане сполучення є переважаючим для індивіда. Під переважаючою комбінацією благ розумів таку, коли споживач переходить від набору блага А до набору блага В. Якщо такий перехід не здійснюється, то набори А і В мають однакову корисність.

Рівновага споживача

Доводить, що стан рівноваги бюджету індивіда має місце тоді, коли корисність бюджету споживача має однакову або найбільшу величину серед усіх наближених до нього станів. Проаналізував умови стійкості рівноваги бюджету споживача.

Теорія компенсованої зміни ціни

Дослідив ситуацію, коли збільшення ціни товару відбувається разом із збільшенням доходу і назвав її “компенсованою зміною ціни”. Вивів формули встановлення кількісної залежності попиту на одне благо від ціни іншого, що в подальшому було названо Дж. Хіксом ефектом заміни та доходу.