Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія економічних вчень_1 / Історія економічних вчень.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
15.01.2022
Размер:
810.5 Кб
Скачать

Генрі Чарльз Кері

(1793 – 1879)

Визначний американський фабрикант, економіст та філософ

Основні твори – “Принципи політичної економії” (прибл. 1840р.), „Гармонія інтересів” (1850)

Методологія

Критику зрілої класики намагається поєднати з такою трансформацією її постулатів, яка б відповідала сучасному економічному становищу США.

Теорія вартості

Вартість товару визначається витратами не виробництва, а відтворення. Якщо зростає продуктивність праці, то витрати на відтворення товару знижуються, що призводить до падіння тієї частини праці, яка виплачується власнику капіталу.

Теорія доходів

Заробітна плата – частка праці робітника у витратах на відтворення товару.

Прибуток – частка капіталу у витратах на відтворення товару.

Рента – різновид процента на капітал, вкладеного в землеробство.

Теорія соціально-економічного устрою суспільства

В суспільстві домінує закон поєднання економічних інтересів, їхньої гармонії. Кожна людина прагне до асоціації з іншими людьми, що викликає прогресивний розвиток.

Проявом гармонії інтересів є справедливий розподіл, який ураховує внесок кожного у виробництво продукції. Цей природний закон й регулює відносини обміну та споживання.

Міжнародна торгівля

Для прогресивного розвитку важливо врахувати всі чинники, які можуть впливати на стан національної економіки. Зовнішня торгівля може стимулювати або стримувати виробництво залежно від тієї політики, яку проводить держава. На думку Г. Кері, протекціонізм сприяє раціональному розміщенню виробництв, організації центрів, де найкраще співвідносяться інтереси індустрії та сільського господарства, тим самим забезпечуються ринки збуту продуктів і зменшуються витрати на транспортування.

Література

  1. Бартенев С.А. экономические теории и школы (история и современность): курс лекций. – М.:БЕК, 1996. – С. 3 -25.

  2. Всемирная история экономической мысли / Под ред. И. П. Фоминского – М.: Мысль, 1987. – Т.1.– С. 95–100; 111–148.

  3. Гусейнов С.А., Горбачева Ю.В., Рябцева В.М. История экономической теории. – М.: Инфра-М, 2000. – С. 78 – 92.

  4. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 14 – 40.

  5. История экономических учений. – Ч.1: Учебное пособие / Под ред. В. А. Жамина, Е. Г. Василевского – М.: Издательство МГУ, 1989. – С.14 – 31.

  6. История экономических учений /

  7. Несторенко О.П. Історія економічних вчень: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 23 – 44.

  8. Хрестоматія по экономической теории / Борисов Е.С. – М.: Юрист, 1997. – С. 123 – 141.

  9. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:Инфра-М, 2003. – С. 78 -85, 92 -98.

Тема 5. Марксистський напрямок економічної думки

Питання для вивчення

  • Історичні умови виникнення марксизму

  • та його ідейні джерела

  • Економічні ідеї “Капіталу”

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці ХІХ –

  • на початку ХХ ст.

  • Сучасний марксизм

5.1. Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела

Історичні умови

  1. Функціонування на власній основі фабрично-заводської індустрії, економічний прогрес суспільства.

  2. Загострення соціально-економічних суперечностей – масове розорення дрібних товаровиробників, зростання експлуатації пролетаріату, періодичні кризи надвиробництва, масове безробіття.

  3. Остаточне оформлення класової структури суспільства і загострення політичних суперечностей, бурхливе зростання революційних виступів пролетаріату:

  • 1819 – мітинг у Манчестері;

  • 1830 – революція у Франції;

  • 1834 – повстання ткачів у Ліоні;

  • 1836 – чартизм;

  • 1839 – повстання в Уельсі;

  • 1844 – повстання ткачів Сілезії.

  1. Антифеодальні буржуазні революції епохи промислового перевороту в Європі стають наочним прикладом переходу до нового устрою шляхом революції.

  2. Розвиток філософії, політекономії, статистики.

Ідейні джерела марксизму

Німецька класична філософія (Г. Гегель, Л. Фейербах)

Англійська класична політекономія (А. Сміт, Д. Рікардо)

Французький утопічний соціалізм (Ш. Фур’є, Р. Оуен, А. Сен-Сімон)

  1. Ідея діалектичного розвитку

  2. Матеріалізм

  1. Трудова теорія вартості

  2. Методологія теоретичного аналізу

Соціалістична ідея