Франсуа Кене

(1694 – 1774)

Лейб-медик Людовіка XV

основні твори – “Економічна таблиця” (1758), “Фермери”, “Зерно”, “Податки”, статті до енциклопедії Дідро і д’Аламбера

Методологія

Предметом політичної економії виступають фізичні та моральні закони зростання багатства.

В ролі методу застосовує принцип перенесення закономірностей розвитку природи на економічну дійсність, а також елементи дедукції.

Доходи

Розрізняє заробітну плату та чистий продукт, єдиною формою якого є рента.

Заробітна плата – фізичний прожитковий мінімум.

Чистий продукт – залишок багатства після відрахування витрат на його виробництво. Створюється лише у сільському господарстві, оскільки тут діє природа, здатна збільшувати споживні вартості. У промисловості така вартість не збільшується, а лише змінюється форма та комбінування.

Чистий продукт має натуральну форму, він є даром природи. На думку Ф. Кене, він є точно визначений і залежить від витрат виробництва (витрат на сировину і матеріали). Тому такий дар природи все таке ж залежить від додаткової праці землеробів.

Чистий продукт ототожнюється із земельною рентою, яку одержують землевласники. Тому Ф. Кене виступає за проведення податкової реформи з наміром усі види податків замінити одним – поземельним.

Теорія капіталу

На відміну від меркантилістів, Ф. Кене розглядає капітал не як гроші, а ті засоби виробництва, які можна придбати на гроші. Фактично виділяє основний та обіговий капітал, називаючи їх, відповідно, початковими та щорічними авансами.

Початкові аванси – витрати на декілька років у сільському господарстві на будівлі, худобу та сільськогосподарські машини.

Щорічні аванси – витрати, що здійснюються щорічно на насіння, робочу силу.

Гроші

Досить зневажливо ставиться до цієї економічної категорії. Гроші – лише засіб, який полегшує обмін. Ф. Кене виступає проти нагромадження грошей, тому що це безплідне багатство.

Теорія продуктивної і непродуктивної праці

Продуктивна праця – праця, яка створює чистий продукт, тобто праця у сільському господарстві. Всі інші види праці Ф. Кене називає „безплідними”. Відповідно до цього суспільство поділяється на три класи: власники, фермери (виробничий клас) і „безплідні”

Теорія відтворення

1. Вводить поняття відтворення як процесу постійного виробництва і збуту продуктів.

2. Будує модель (економічну таблицю) розподілу річного продукту між класами в суспільстві.

При побудові економічної таблиці Ф. Кене допускає ряд методологічних передумов. Він абстрагується від процесу нагромадження (він аналізує тільки просте відтворення), інфляції або дефляції, обігу, що відбувається в межах одного класу, не враховує зовнішню торгівлю.

Теорія вартості

Вартість визначається як сума витрат виробництва.

Теорія соціально-економічного устрою суспільства

Суспільство складається з окремих людей, яких природа наділила різними схильностями, здібностями, потребами. Кожна людина здобуває засоби до життя під впливом природного порядку – законів, найбільш вигідних людині і встановлених Богом для відтворення і розподілу матеріальних благ. Природний порядок можливий лише за наявності