1. Наявність у структурному підрозділі локального протоколу надання

медичної допомоги при ТЕЛА і доступність його медичним працівникам

2. Відсоток пацієнтів з тела з клінічно обґрунтованим діагнозом.

3. Відсоток випадків відповідності медичної допомоги вимогам

локального протоколу.

55

Протокол № 12

Локальний протокол надання медичної допомоги

при пароксизмах тахікардій.

Нозологічна одиниця: Пароксизми тахікардій.

Код МКХ 10: I43- I49

Ознаки та критерії діагностики захворювання

За існуючою класифікацією тахікардії поділяють:

– за механізмом виникнення – на реципрокні (механізм re-entry –

повторного входу), вогнищеві (ектопічні, за механізмом підвищеного

автоматизму) та тригерні (переривання фази реполяризації кардіоміоциту,

так званої «післядеполярізаціі», коли коливання післядеполяризаційних

потенціалів досягає «порогового» значення і виникає ранній потенціал дії);

– за місцем виникнення – на надшлуночкові (синоатріальна,

атриальна або передсердна, атріовентрикулярна, вузлова, яка може бути

ортодромною або антидромною) та шлуночкові (які за формою комплексів

QRS можуть бути мономорфними або поліморфними).

– за тривалістю – на нестійкі, стійкі, хронічні або хронічно

рецидивуючі.

Якщо тахікардії, що виникають за механізмом re-entry, є

пароксизмальними (з раптовим початком і таким же раптовим закінченням),

то тахікардії, які виникають за рахунок підвищеного автоматизму або

тригерні (особливо, передсердні) є непароксизмальними. Для

непароксизмальних передсердних та вузлових тахікардій, для яких в

більшості випадків характерний доброякісний перебіг, частота ритму може

становити 70-120 скорочень за 1 хв., наявні періоди «розігріву» та

«охолодження» (поступового збільшення частоти скорочень на початку

виникнення тахікардії і поступового зменшення наприкінці).

Пароксизмальні тахікардії (з якими найбільш часто стикаються бригади

екстреної медичної допомоги) за місцем виникнення зручно розділити на

надшлуночкові і шлуночкові.

Диспетчеру оперативно-диспетчерської служби Центру ЕМД та

МК:

Обов’язково:

Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій диспетчера.

Бажано: надати поради абоненту:

• забезпечте постільний режим;

• знайдіть медикаменти, котрі приймає пацієнт, та попередні

електрокардіограми і покажіть їх медичному працівнику бригади екстреної медичної допомоги;

• не залишайте пацієнта без нагляду.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Положення пацієнта під час надання медичної допомоги –

горизонтальне, при наявності гострої лівошлуночкової недостатності

(ГЛШН) – сидяче або напівсидяче.

56

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд,

вимірювання АТ на обох руках, ЕКГ у 12 стандартних відведеннях.

Обов’язкові дані анамнезу. Скарги на момент огляду. Дата та час

захворювання, ЧСС та АТ на початку захворювання, прийняті до прибуття

бригади ЕМД лікарські засоби, динаміка ЧСС та АТ після прийнятих

лікарських засобів. Наявність захворювань серцево-судинної системи (ІХС,

ревматичної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, міокардиту, аритмічної

дисплазії правого шлуночка). Наявність іншої патології, яка могла б

спричинити виникнення аритмії (захворювання щитоподібної залози,

глікозидна інтоксикація, хвороби крові тощо). Робочий АТ. Постійна

підтримуюча терапія, якої дотримується пацієнт. Частота виникнення нападів

тахікардії, відомості про медикаменти, що застосовувались у минулому для

лікування нападів. Наявність алергії на лікарські засоби.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Положення пацієнта, колір шкіри,

характеристика пульсу, наявність дефіциту пульсу, аускультація серця,

вимірювання АТ.

Реєстрація електрокардіограми. Обов’язково треба оцінити попередні

ЕКГ, зареєстровані на фоні пароксизму тахікардії і на фоні синусового ритму.

Наявність на попередніх ЕКГ в стані спокою синдрому WPW. Виявлення

синдрому передзбудження шлуночків (дельта-хвилі) на електрокардіограмі у

пацієнтів з анамнезом пароксизмів ритмічного серцебиття достатньо для

встановлення діагнозу синдрому WPW.

Лікувальна програма.

Оскільки топічна діагностика тахікардій буває утруднена, то для

практичної роботи зручно розділити пароксизмальні тахікардії на тахікардії з

вузькими комплексами QRS і тахікардії з широкими комплексами QRS, в

зв’язку з відмінностями стану пацієнта і, відповідно, лікувальної тактики.

Пароксизмальні тахікардії з вузькими комплексами QRS.

Для пароксизмальних тахікардій з вузькими комплексами QRS

характерні:

– комплекси QRS вузькі, менше 120мс;

– раптовий початок і закінчення нападу;

– зазвичай регулярний ритм з невеликими коливаннями частоти;

– частота скорочень серця (ЧСС) 100-250 в 1 хв., зазвичай 140-220 в