- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
Висновки до розділу 5
Важливий шлях оновлення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури є вияв інтегративного потенціалу навчальних дисциплін філологічного, психолого-педагогічного, методичного, загальнокультурного блоків, а також ініціювання нових курсів, які володіють такою властивістю. Мета запропонованих курсів – оволодіння студентами комплексом знань про духовну і матеріальну культурою рідного народу в "діалозі" з культурами інших народів, розвиток філологічно-педагогічного стилю мислення; формування наукового світогляду. Курс українського фольклору спрямовується на вивчення не лише фольклорної спадщини, а й на формування фольклорної, культурознавчої компетенції педагога-словесника, підвищення рівня його естетичної культури, розвиток національно-мовної особистості; курс вступу до слов΄янської філології – на органічний зв'язок мови і культури, пізнання світу ментальності слов΄янських народів, формування навичок дослідницької діяльності; курс української мови і народознавства – на опанування виховного потенціалу лінгвокультури рідного краю; у курсі філологічного аналізу художнього тексту актуалізується питання виокремлення мовленнєво-естетичної, текстоцентричної підготовки, прищеплення майбутньому вчителеві-словеснику навичок лінгвістичного, філологічного аналізу художнього тексту. Більш тісний взаємозв'язок психолого-педагогічних та літературознавчих дисциплін відбувається при оптимальному взаємодоповненні їх текстами українських художніх творів, в яких представлені різноманітні педагогічні ситуації. Їх осмислення дозволяє виявити певні педагогічні закономірності, обґрунтувати педагогічні позиції тощо.
Процес формування етнокультурознавчої, методичної, педагогічної компетенцій студентів поглиблюють інтегровані спецкурси "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури", центральними компонентами яких виступають дефініції "людина як культоромовна особистість", "учитель як компетентний фахівець-дослідник".
Інтеграція інформаційних технологій у професійну підготовку збагачує навчально-пізнавальну, науково-дослідницьку діяльність, навчально-пошукові і педагогічні практики студентів. Новизна запропонованих для студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів інтерактивних навчальних посібників "Український фольклор" (1 курс), "Вступ до слов'янської філології" (2 курс), "Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю)" (3 курс), "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" (4 курс), "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів" (1- 5 курси), "Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури" (3-4 курси) полягає у методичній багатоваріантності завдань, які побудовані з урахуванням діалогічних та культурологічних засад, компетентнісно-орієнтованого підходу.
Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник", зміст і структуру якого складають електронні навчальні практикуми "Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології", "Педагогічні ситуації в українській художній літературі", навчальні посібники "Мовне родинознавство", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Наукова робота студентів-філологів", інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся", побудований на засадах досягнень особистісно-орієнтованої психолого-педагогічної науки, дає можливість підвищити якість навчання за рахунок ефективного використання нових технічних засобів, сприяє мотивації навчання, формуванню інтересу до навчання, виконанню самостійних досліджень.
Науково-дослідна лабораторія, створена за авторською концепцією, інтегрує навчальну, наукову, освітньо-виховну роботу зі студентами-філологами. Її діяльність охоплює фольклорно-етнографічний, етно-, соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний та методичний напрями і спрямована на проведення теоретичних і експериментальних досліджень у галузі визначеної вище проблематики, забезпечення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій.
Положення розділу висвітлені в 11 наукових публікаціях [519; 520; 524; 526; 527; 528; 529; 536; 548; 549; 550].
