Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0923374_FEEF2_semenog_o_m_sistema_profesiyno_pi...doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
3.16 Mб
Скачать

Висновки до розділу 5

Важливий шлях оновлення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури є вияв інтегративного потенціалу навчальних дисциплін філологічного, психолого-педагогічного, методичного, загальнокультурного блоків, а також ініціювання нових курсів, які володіють такою властивістю. Мета запропонованих курсів – оволодіння студентами комплексом знань про духовну і матеріальну культурою рідного народу в "діалозі" з культурами інших народів, розвиток філологічно-педагогічного стилю мислення; формування наукового світогляду. Курс українського фольклору спрямовується на вивчення не лише фольклорної спадщини, а й на формування фольклорної, культурознавчої компетенції педагога-словесника, підвищення рівня його естетичної культури, розвиток національно-мовної особистості; курс вступу до слов΄янської філології – на органічний зв'язок мови і культури, пізнання світу ментальності слов΄янських народів, формування навичок дослідницької діяльності; курс української мови і народознавства – на опанування виховного потенціалу лінгвокультури рідного краю; у курсі філологічного аналізу художнього тексту актуалізується питання виокремлення мовленнєво-естетичної, текстоцентричної підготовки, прищеплення майбутньому вчителеві-словеснику навичок лінгвістичного, філологічного аналізу художнього тексту. Більш тісний взаємозв'язок психолого-педагогічних та літературознавчих дисциплін відбувається при оптимальному взаємодоповненні їх текстами українських художніх творів, в яких представлені різноманітні педагогічні ситуації. Їх осмислення дозволяє виявити певні педагогічні закономірності, обґрунтувати педагогічні позиції тощо.

Процес формування етнокультурознавчої, методичної, педагогічної компетенцій студентів поглиблюють інтегровані спецкурси "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури", центральними компонентами яких виступають дефініції "людина як культоромовна особистість", "учитель як компетентний фахівець-дослідник".

Інтеграція інформаційних технологій у професійну підготовку збагачує навчально-пізнавальну, науково-дослідницьку діяльність, навчально-пошукові і педагогічні практики студентів. Новизна запропонованих для студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів інтерактивних навчальних посібників "Український фольклор" (1 курс), "Вступ до слов'янської філології" (2 курс), "Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю)" (3 курс), "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" (4 курс), "Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів" (1- 5 курси), "Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури" (3-4 курси) полягає у методичній багатоваріантності завдань, які побудовані з урахуванням діалогічних та культурологічних засад, компетентнісно-орієнтованого підходу.

Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник", зміст і структуру якого складають електронні навчальні практикуми "Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології", "Педагогічні ситуації в українській художній літературі", навчальні посібники "Мовне родинознавство", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Наукова робота студентів-філологів", інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся", побудований на засадах досягнень особистісно-орієнтованої психолого-педагогічної науки, дає можливість підвищити якість навчання за рахунок ефективного використання нових технічних засобів, сприяє мотивації навчання, формуванню інтересу до навчання, виконанню самостійних досліджень.

Науково-дослідна лабораторія, створена за авторською концепцією, інтегрує навчальну, наукову, освітньо-виховну роботу зі студентами-філологами. Її діяльність охоплює фольклорно-етнографічний, етно-, соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний та методичний напрями і спрямована на проведення теоретичних і експериментальних досліджень у галузі визначеної вище проблематики, забезпечення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, вивчення та популяризацію нових освітніх технологій.

Положення розділу висвітлені в 11 наукових публікаціях [519; 520; 524; 526; 527; 528; 529; 536; 548; 549; 550].