5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"

Хоча електронні посібники все частіше використовуються в навчальному процесі, на сьогодні поки що не існує їх чіткого визначення. На думку дослідників (А.Кривошеєв, П.Підкасистий, О.Тищенко, С.Христочевський та ін.), такий навчальний засіб представляє собою програмно-методичний комплекс, що складається з конкретного навчального курсу або розділу і дозволяє самостійно чи з допомогою викладача опанувати такий курс [285; 436; 670]. У своєму дослідженні ми користуємося тлумаченням цього поняття як програмно-методичного засобу, який забезпечує можливість самостійно або з допомогою викладача опанувати навчальний курс чи його розділ. Електронні навчальні засоби будуються як набори слайдів і складаються із презентаційної частини, де міститься основна інформаційна частина, та вправ для визначення оцінки знань. Важливими вимогами побудови навчального засобу виступають повнота викладу, структурування матеріалу, забезпечення індивідуалізації, доступності, використання голосових і візуальних образів, організації зворотнього зв'язку (вправи, тести, діалоговий режим), регулювання шрифту тощо.

З урахуванням вище зазначених положень учених нами було розроблено електронний навчально-методичний комплекс "Словесник" (далі - ЕНМК), який дає можливість здійснити інформаційну підтримку навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності, системи практик на факультеті української філології педагогічного університету. Зміст і структуру інтерактивного комплексу, представленого на рис. 5.1, складають електронні навчальні практикуми "Український фольклор" (для студентів 1 курсу), "Вступ до слов'янської філології" (для студентів 2 курсу), навчальні посібники "Мовне родинознавство" (для студен-

	Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
навчально-пізнавальна діяльність	1 курс 2 курс		науково-дослідна діяльність	1 курс 2 курс		система практик
						Інформаційно- пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся"
Web-посібник "Укр.фольклор"; Web-посібник "Вступ до слов’янської філології"; W eb-посібник "Мовне родинознавство"; Web-посібник "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника"; Web-посібник "Педагогічні ситуації в українській художній літературі"			Web-посібник "Наукова робота студентів-філологів"
	3 курс 4 курс 5 курс - магістратура			3 курс 4 курс 5 курс - магістратура
		Науково-дослідна лабораторія "Формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури;" Web-сайт лабораторії

Рис. 5.1. Зміст і структура електронного навчально-методичного комплексу "Словесник"

тів 3 курсу), "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" (для студентів 4 курсу), "Наукова робота студентів-філологів" (для студентів 1-5 курсів, магістрантів), "Педагогічні ситуації в українській художній літературі" (практикум) (для студентів 3-5 курсів), інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся" (для студентів 1-5 курсів, магістрантів). Новизна проекту полягала в тому, що ці філологічні і педагогічні курси, навчальні та педагогічна практики для майбутніх учителів української мови і літератури ще не підлягали обробці для представлення в електронному варіанті. Методологічною основою концепції електронних книг виступали досягнення сучасної особистісно-орієнтованої психолого-педагогічної науки, практичний досвід формування моделі інформаційно-гуманітарної освіти [ 229; 258; 280; 314; 646].

ЕНМК розміщений на лазерному диску. Вибір лазерних дисків у ролі носіїв інформації зумовлений насамперед тим, що на сьогодні завдяки своїм характеристикам (надійності, об′єму, швидкості дії, наявністю розгалуженої структури посилань) вони виступають найвірогіднішим комп'ютерним носієм інформації. Комплекс розрахований на користувача, який у загальному вигляді оволодів комп'ютерною грамотністю, оскільки не вимагає трудомістких операцій. Ефективність ЕНМК забезпечується відбором якісної інформації, естетичною цінністю, що сприяє мотивації навчання і формуванню інтересу до виконання завдань пошуково-дослідницької діяльності.

Працюючи над розробкою електронних курсів, ми враховували загальні підходи вчених [6; 189; 612] щодо процесу створення електронного підручника. Навчальний матеріал розробленого нами ЕНМК створений відповідно до сучасної Інтернет-технології, представлений у форматі HTML у вигляді Web-сторінок). Текстовий матеріал, поданий у тематичних та діагностуючих модулях, є відкритою інформаційною системою, збагаченою гіпертекстовими посиланнями, статичними ілюстраціями, аудіофрагментами. Зазначимо, що гіпертекстові посилання – це спеціальні указки, слова, фрази, які, вибрані користувачем при нажиманні курсору, викликають перехід на різні рівні навчального матеріалу з виведенням його на екран.

Сегментування здійснено відповідно до логіки навчальних курсів та особливостей їх комп’ютерної презентації. Поряд з інформаційними сторінками знаходиться сторінка з т.зв. картою, яка представляє собою ієрархію заголовків усіх сторінок документа або структурований зміст. При цьому кожний елемент такої ієрархії забезпечується гіперпосиланням на відповідну сторінку електронного навчального засобу. Вказаний принцип регламентує особливості побудови всіх інших сторінок. Комп′ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Змістова модель електронних навчальних посібників враховувала такі принципи: антропо- і культуроцентризм, комунікативний, когнітивний (засвоєння інформації разом з розвитком пізнавальної діяльності), лінгвокультурологічний ("Український фольклор", "Вступ до слов'янської філології", "Мовне родинознавство", "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника"). Електронні посібники варіативні у виконанні: їм можна надати будь-якої зручної для читання форми – колір фону, тексту, розмір шрифта. При потребі частину чи весь посібник у цілому можна роздрукувати з метою використання інформації на паперовому носії. Розглянемо ці електронні навчальні книги.

В електронному посібнику "Український фольклор" подано сім модулів. Екранна форма Web-сторінки представлена на рис. 5.2. Зокрема, модуль 4 "Балади і ліричні пісні" містить теми, присвячені баладам, родинно-, суспільно-побутовим, стрілецьким, повстанським, танковим пісням, а також пісням літературного походження. Відповідно на Web-сторінці "Родинно-побутові пісні" стисло подано теоретичний матеріал, список рекомендованої літератури для самостійного опрацювання, тестові, контрольні, творчі, проблемні завдання, виконання яких передбачає творче опрацювання матеріалу, активізацію їхньої пізнавальної діяльності, орієнтування на глибоке осмислення досліджуваної проблеми. При потребі можна швидко звернутися до Web-сторінки "Словник термінів" або до інших модулів курсу.

Електронний практикум "Вступ до слов’янської філології" містить програму курсу, список рекомендованої літератури для самостійної роботи, 5 модулів,

Рис.5.2. Сторінка Web-посібника "Український фольклор"

які стосуються питань славістики та славістичної підготовки вчителя української мови і літератури. Екранна форма Web-сторінки представлена в дод. И, рис. И.3. У практикумі подано тестові запитання та завдання проблемно-пошукового, творчого характеру, що збагачуються низкою культурознавчих текстів слов′янськими мовами. Електронний посібник доповнюється словником термінів, темами наукових робіт з курсу, критеріями і нормами оцінювання знань (за 12 -бальною системою).

Web-посібник "Мовне родинознавство" та Web-практикум "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника" побудовані з урахуванням ідеї взаємпов'язаного вивчення мови і культури на основі діалогу мов і культур. Екранна форма їх Web-сторінок подана в дод. И, рис.2, 5. Посібники наповнені регіональним матеріалом (розвідками про назви спорідненості і свояцтва, родинної обрядовості, ойконімів Глухівщини) і сприяють формуванню лінгвокультурознавчої компетенції майбутнього педагога. Web-практикум складають програма спецкурсу, список наукових джерел, глосарій, система багатоваріантних форм контролю навчальних досягнень (контрольні, творчі, пошукові запитання, диференційовані завдання щодо опрацювання фольклорних і художніх текстів, довідникових матеріалів, відео- і аудіозаписів родинних і календарних обрядів, матеріалів Інтернет-сайтів тощо), яка спрямована на розвиток інтегрального мислення і етнокультурознавчої компетенції майбутнього вчителя. За виділеними ключовими словами читач має можливість переходити на різні Web-сторінки і отримувати роз'яснювальну інформацію, необхідну характеристику понять, посилання на літературу, анімаційні фрагменти тощо. Літературний матеріал побудованого за аналогічним принципом Web-практикуму "Педагогічні ситуації в українській художній літературі" (дод. И, рис.И.4) підпорядкований меті – глибоке осмислення студентами педагогічних ситуацій і пошук шляхів їх вирішення.

Інформаційно-пошукова система "Традиційна культура Східного Полісся", екранна форма Web-сторінки якої представлена в дод. И, рис.7, створювалася з урахуванням існуючого досвіду українських та російських навчальних закладів: фольклорно-етнографічного курсу "Засік" Кіровоградського ДПУ, інформаційно-пошукової системи "Етнографія народів Росії" Санкт-Петербурзького ДУ, інформаційно-пошукових систем "Традиційна культура Російської Півночі", "Етнографічна діяльність музеїв Росії" [212; 213; 430; 707]. У запропонованій нами системі представлено комплекс навчально-організаційних і навчально-методичних матеріалів для проведення фольклорної, діалектологічної, етнографічної та педагогічної практик. Web-сторінки навчальних практик містять програми цих практик і методичні рекомендації до їх проведення. Web-сторінка "Студентські експедиції" презентує матеріал фольклорних експедицій сіл Сумської, Чернігівської областей. Електронна сторінка "Науково-дослідна робота" подає теми рефератів, зразки планів і вступних частин дипломних і магістерських проектів, побудованих на етнолінгвістичній, лінгвокультурологічній основі. Система збагачена елементами аудіовізуальної інформації, представленої у формі фотографій, народних пісень.

Звичайно, студенти-філологи можуть користуватися також аналогічними навчальними посібниками на паперових носіях. Водночас електронні курси, як показали опитування, мають певні переваги: для таких книг характерні простота оновлення інформації, модифікації змісту, швидкість і легкість роботи; змістове наповнення посібників можна систематично корегувати вдосконаленими завданнями, тестами; уведені в сайт для дистанційного навчання, такі книги забезпечують діалог з потенційними користувачами; практична робота студентів з електронною інформацією вдосконалює вміння працювати з комп'ютерними й телекомунікаційними технологіями, психологічно налаштовує на роботу в електронних бібліотеках, ефективно позначається на загальному розвитку майбутніх учителів-дослідників. Цілісна система формування інформаційної культури студентів філологічного факультету педагогічного університету, презентована ЕНМК "Словесник", доповнює як відповідні навчальні курси, так і інтегровані спецкурси "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Методика викладання української літератури у ВНЗ". Зокрема, під час вивчення спецкурсу "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника" студенти оволодівають комп'ютерними технологіями, опановують сучасні методи пошуку, обробки, інтерпретації і адаптації відповідної інформації, вивчають можливості Інтернет-ресурсів, ознайомлюються з електронними каталогами вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, краєзнавчих музеїв, поданими на Інтернет-сайтах, працюють з електронною базою даних фольклорної, літературно-краєзнавчої, етнографічної практик, вивчають досвід викладачів університету у створенні електронних посібників для студентів і магістрантів філологічних факультетів, моделюють уроки з української мови і літератури з використанням сучасних інформаційних технологій.

Розвиток інформаційної компетенції поглиблюється у спецкурсах "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури" та “Методика викладання української літератури у вищих навчальних закладах”. Майбутні вчителі-філологи опановують теми "Освітні технології", "Основні функції інформаційно-методичного забезпечення літературознавчих курсів", питання комп΄ютерної дидактики, методику проведення занять української мови і літератури з використанням інформаційних технологій. Ураховуючи те, що в більшості випадків студенти поки що не мають можливості повноцінно працювати в мережі Інтернет, практикується копіювання сайтів і створення т.зв. локальної бази даних – віртуальної бібліотеки на функціонуючих комп'ютерах факультету вищого педагогічного навчального закладу. У такій бібліотеці студенти ознайомлюються з текстами фольклорних і художніх творів, електронними науково-педагогічними журналами, енциклопедіями, словниками, авторефератами дисертацій, вміщеними на сайті Національної бібліотеки України імені В.Вернадського.

Інформаційні технології використовуються студентами при підготовці й захисті наукових проектів. До послуг студентів, які працюють над науковими дослідженнями, пропонується електронний навчально-методичний курс "Наукова робота студентів-філологів" (екранна форма представлена в дод. И, рис.6), де подано дослідницький матеріал, базу анотацій та тексти курсових, дипломних, магістерських робіт. До традиційних джерел пошуку інформації (спеціалізована література, періодичні видання) включені нові on-line-джерела інформації: електронна пошта для обміну науковою інформацією зі студентами інших ВНЗ. Практикована відеозйомка фрагментів наукових семінарів, студентських конференцій з наступним аналізом поведінки доповідача, культури його наукового мовлення є також ефективним засобом самопізнання, стимулом до повторення курсів виразного читання, лінгвістичного аналізу тексту, формування педагогічної майстерності вчителя. Інтегральним показником якості підготовки майбутнього вчителя-словесника з урахуванням інформаційних технологій є вияв інформаційної компетенції в поєднанні з іншими видами, що визначається вмінням мобілізувати отримані знання і досвід у конкретній ситуації, ступенем самостійності, розвитком творчих здібностей, створенням атмосфери естетичного задоволення від сприйняття інформації, самого процесу розумової діяльності.

Ефективність використання сучасних інформаційних технологій у навчально-пізнавальній, науково-дослідній діяльності найкраще забезпечується науково-дослідними лабораторіями. Функції такої лабораторії розглядаються в наступному параграфі.