Об’єктивні

• відсутність офіційної цензури, що відкрило широкі можливості для виявлення і поширення різних поглядів, збагачення політичної тематики, зокрема висвітлення заборонених “білих плям” історії;

• розширення мережі періодичних видань, теле-радіопрограм як офіційних, так і незалежних, в результаті чого краще задовольняються політичні інтереси різних верств населення;

• відмова ЗМІ від принципу партійності, який в умовах СРСР сковував політичну думку; тепер з’явилась у журналістських виданнях можливість висловлювати плюралістичні погляди, що розширило рамки політизації;

• використання сучасних технологічних засобів поширення політичної інформації – таких як супутниковий зв’язок, Інтернет, мобільний зв’язок, що прискорює донесення подій до споживача інформації і поглиблює зміст інформації.

Суб’єктивні

• зростання політичної активності населення, яке виявилося більш причетним до політичних процесів і виявляє більшу зацікавленість в отриманні якнайповнішої, об’єктивної інформації;

• розширення творчого потенціалу журналістів, які отримали можливість більш повно проявити свої здібності, порушувати злободенні суспільно-політичні проблеми, не будучи скутими “партійним обов’язком”;

• збагачення форм подачі матеріалів політичної проблематики, коли найцікавіші актуальні події виносяться на перші шпальти газет, в спеціальні теле-радіопередачі, супроводжуються яскравими знімками, застосуванням живого діалогу;

• зміни в системі керівництва редакційними колективами, в результаті яких редактори можуть виявляти більше ініціативи у виборі політичних орієнтирів, спрямовувати журналістів на пошук вагомої політичної тематики.

Дія цих факторіввиявляється не лише в збільшенні кількісті виступів ЗМІ на суто політичні теми. Політика характерна і для багатьох нібито “неполітичних матеріалах”.

18.2.Особливості функціонування змі в політичній системі сучасного суспільства

Місце ЗМІ в політичній системі суспільства можна простежити за такою схемою ( порівнянно з минулим):

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СРСР ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Раніше:	у центрі системи була партія (офіційно: КПРС – ЯДРО ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ)
Тепер:	держава в особі парламенту, який законами визна­чає політичні процеси, функціонування всіх складових системи

Далі йдуть дві офіційні гілки влади: виконавча (уряд, адміністрація президента) і судова. Інші, позначені на схемі (їх перелік можна продовжити: молодіжні організації, податкова інспекція, армія і т.д.) відіграють свою роль у суспільстві, піддаючись впливу і, в свою чергу, впливаючи на владу.

ЗМІ в цьому переліку посідають особливе місце, йдучи безпосередньо за офіційними гілками влади; їх не випадково називають ЧЕТВЕРТОЮ ВЛАДОЮ

Є, однак, принципові відмінності ЗМІ від офіційних гілок і в призначенні ,і в методах діяльності.

ПАРЛАМЕНТ	приймає закони, обов’язкові для виконання
УРЯД (КАБМІН)	діє шляхом видачі розпоряджень (загальних і за галузями)
СУДОВІ ОРГАНИ	на основі законодавчих актів притягають винних до відповідальності

ЗМІ жоден з цих методів застосувати не можуть

ЗМІ впливають на суспільство шляхом створення ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, адресу­ючи свої вис­ту­пи чи то суспільству загалом, чи то окремим його частинам.

Закономірно виникає питання: