Умовно права людини поділяють на:

• особисті (громадянські): право на життя, свободу, особиста недоторканість, недоторканість житла, свобода пересування, вибору місця проживання;

• політичні: рівність усіх перед законом, право на громадянство, свободу думки, совісті, релігії та переконань, право на створення різних спілок та асоціацій, право громадян на участь у виборах та управління державою;

• соціально-економічні: право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення та освіту.

Діяльність правової держави повинна будуватися відповідно прав людини та обмежуватися ними. Контроль за дотриманням прав людини повинен забезпечуватися як органами державної влади, так і міжнародними організаціями (Комісія та Комітет ООН з прав людини, ОБСЄ, міжнародними правозахисними організаціями і т. ін.). Міжнародні акти, ратифіковані державою (“Загальна декларація прав людини” 1948 р., “Міжнародний пакт про права людини” 1966 р. та ін.), можуть діяти як внутрішнє право. Однак, якщо громадянин вичерпав усі можливості захисту особових прав усередині країни, він може звертатися до міжнародних організацій. Відповідно доі ступеня забезпеченості гарантій прав людини, сучасні держави поділяються на вільні, частково вільні та невільні. Країни СНД можна віднести до категорії частково вільних, тобто правові гарантії оголошені, однак немає механізмів і результатів їх реалізації.

10.4. Формування громадянського суспільства та правової держави в

Україні

У статті 1 Конституції України говориться про те, що Україна є суверенною та незалежною демократичною, соціальною та правовою державою. Разом із цим особливість реальної ситуації полягає в тому, що громадянське суспільство та правова держава знаходяться ще у початковій стадії рощзвитку. На шляху до громадянського суспільства і правової держави Україна зробила важливі, але ще тільки перші кроки:

• акт від 24 серпня 1991 г. проголосив незалежність України, що дало можливість прийняти деякі закони, що розширюють права громадян у різних сферах діяльності;

• у 1996 р. прийнято Конституцію України;

• розпочато здійснення принципу розподілу влади, що має на увазі контроль гілок влади одна одну, відкриває можливість громадянам шляхом виборів та референдуму брати участь в управлінні державою;

• засновано новий орган контролю – Конституційний суд, який стежить за відповідністю законів, що приймаються та інших правових актів Конституції України; дає офіційне пояснення Конституції та законів України;

• прийнято закони, що повинні забезпечити розвиток ринкових відносин, отже, здійснення соціально-економічних прав громадян;

• прийняті закони про мови, громадянство, національні меншини, що підвищило роль української мови та культури в будуванні держави; одночасно кожному народові надано право розвитку своєї мови та культури.

План семінару

1. Поняття і сутність громадянського суспільства.

2. Правова держава: історія проблеми і характерні риси.

3. Природні і невід'ємні права людини.

4. Формування громадянського суспільства і правової держави в Україні.

Тематика контрольних робіт

1 Інститути громадянського суспільства

2. Принципи правової держави

3. Основні елементи Загальної декларації прав людини