5.3. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні

На завершення зупинимося на аналізі політичної ролі середнього класу. В країнах із соціально зорієнтованою економікою до середнього класу належать як представники недержавного сектору економіки (дрібні та середні підприємці, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, власники приватного майна і капіталів), так і наймані працівники у приватній та державній сферах. Загалом, середній клас може складатися з найрізноманітніших верств суспільства: бізнесменів і комерсантів, наукової і технічної інтелігенції, державних службовців, працівників культури та мистецтва, кваліфікованих робітників та фермерів. У розвинених країнах до середнього класу належать навіть так звані «вразливі верстви населення» - пенсіонери, інваліди, багатодітні та неповні сім'ї. До середнього класу, як за рівнем доходу, так і за якістю життя, їм дозволяє увійти існуюча розгалужена система соціального забезпечення.

Потрібно мати на увазі, що ні в одному суспільстві нема єдиного критерію належності до середнього класу і що життєві стандарти в різних країнах не збігаються. Так, у США матеріальною ознакою належності до середнього класу є наявність окремого будинку (близько 60% американців), а в Україні – наявність автомобіля (близько 20% українців) і дачі (близько 28%). З врахуванням найбільш розповсюджених критеріїв (кваліфікація, доход, соціальний статус, стандарти споживання, освіта) можна стверджувати, що частка середнього класу в США (й інших найбільш розвинутих країнах) складає більше 60%, а в Україні - близько 20-25% населення. У країнах Північної Америки і Західної Європи цей клас відрізняється високим ступенем задоволеності умовами життя, прихильністю до демократичної системи і помірністю політичних поглядів. Тому його перевага в складі населення сприяє підтримці злагоди в суспільстві і стабільності в державі. В сучасних суспільствах середній клас є консолідуючою ланкою, на його інтереси орієнтується правляча еліта, основні політичні партії.

Незважаючи на нечисленність, український середній клас також здатний відіграти стабілізуючу роль у політичному житті країни. По-перше, він значною мірою адаптувався до існуючих умов. По-друге, він володіє високим культурним капіталом (кваліфікація, освіта) і здатністю збільшувати його. По-третє, його чисельність буде рости під впливом технологічного прогресу й обумовленого ним економічного росту. По-четверте, у здійсненні своєї життєвої стратегії середній клас покладається не на заступництво держави, а на власну активність. Немаловажно й те, що в частини так званого «базового прошарку» (основної працездатної частки) населення України (нижчий прошарок середнього класу в розвинених західних країнах) є і суб'єктивні передумови, і об'єктивні перспективи переходу в середній клас. Цей прошарок схильний сприймати середній клас як свого природного лідера.

Враховуючи, що соціальна структуризація українського суспільства не відповідає сучасному етапу розвитку країни, виконанню завдань економічного реформування, збереження соціальної стабільності та утвердження політичної демократії, проблеми становлення середнього класу в Україні та створення умов для його закріплення визнані одними з ключових завдань Стратегії подолання бідності в Україні на 2000—2010 роки. Фактично заходи Стратегії спрямовані на нормалізацію та розбудову соціальної структури українського суспільства. Формування середнього класу, який буде охоплювати широкі верстви населення (зокрема й вразливі соціальні групи), має стати тією сучасною соціальною формою, яка зможе задовольнити потреби народу України у гідних умовах життєдіяльності й утвердити демократичні цінності в політиці.