7.3.Типи політичних систем

Поняття політичної системи суспільства являє собою високий

рівень абстрації. Кожна країна має свою унікальну й неповоротну політичну систему, специфіка якої зумовлена особливостями соціально-культурного, економічного й міжнародного середовища її існування, історичними традиціями розвитку самої політичної системи.

Разом з тим порівняльний аналіз дозволяє класифікувати всю багатоманітність політичних систем за окремими групами-типами. У політології використовують різні типології політичних систем залежно від того, які критерії застосовано для їх класифікації.

Так, за характером взаємодії з середовищем політичні системи поділяють на відкриті й закриті.

За класифікацією Г.Арона та У. Ростоу, залежно від типу суспільства політичні системи поділяють на традиційні, тоталітарні і модернізовані демократії.

За типологією Г.Алмонда, що виходить із критеріїв політичної культури та ролевої структури (характеру взаємодії між собою різних політичних інститутів) існує чотири основні категорії політичних систем:

1. Англо-американська;

2. Європейська континентальна;

3. Доіндустрійна або частково індустрійна;

4. Тоталітарна.

Перші два типи є демократичними. За цією класифікацією, для

англо-американського типу характерні однорідна політична культура та автономні політичні партії, групи захисту інтересів і засоби комунікації; вона асоціюється зі стабільністю, в тоді як континентальний європейський тип з його подрібненою (сегментарною) політичною культурою і взаємною залежністю між партіями і групами – з нестабільністю. Третій тип політичних систем характерний для країн, що розвиваються; для нього характерні недемократичність, нестабільність. Тоталітарним політичним системам властиві однорідна політична культура, високий рівень інтеграції суспільства, що, однак, досягається шляхом насильства.

Поділ політичних систем на демократичні й недемократичні дуже поширений у сучасній політичній науці та політичній практиці. Основи такої типології базуються на використанні двох критеріїв:

-характеру політичного режиму;

-рівня розвитку громадянського суспільства.

авторитарні

Поняття «політичний режим» характеризує засоби й методи виявлення політичної влади. Політичні режими, що переважно спираються на такий метод вияву політичної влади, як насильство, вважають недемократичними. Недемократичні політичні системи часто позначають терміном «автократія». Автократію розуміють як необмежену владу однієї особи або групи осіб. Із давнини аж до ХХ ст. автократія була домінувальною формою виявлення політичної влади. Тиранія у Давній Греції, диктатура в Давньому Римі, деспонія на Сході.

тоталітарні

У ХХ ст. автократичні системи поділяють на

Обидва типи базуються на недемократичному політичному режимі. Принципова відмінність між ними полягає у ставленні до громадянського суспільства.

Для авторитарної політичної системи ( авторитаризму) характерною є необмежена влада однієї людини (диктатора) або групи людей (військова хунта). Безжальна до своїх суперників, авторитарна система досить нейтрально ставиться до діяльності, яка не загрожує її правлінню. Держава зазвичай не втручається у приватне життя людини.

На відміну від авторитаризму, тоталітарна політична система прагне контролю над усіма сферами суспільного життя, втручається в приватне життя людини. Характерною рисою тоталітарної системи є ідеологічний контроль.

Політичні системи багатьох країн мають перехідний характер (від тоталітаризму до авторитаризму, від авторитаризму до демократії).

Демократичний політичний режим базується на виявленні волі більшості через голосування, а в реалізації цієї волі спирається на закон. Ця система базується на розвиненому громадянському суспільстві.