- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
1 – заряд; 2 – запалювальна трубка
При необхідності перебивання всієї арматури конструкції, з метою економії ВР, застосовують роздільне вибивання бетону і подальше підривання арматури або застосовують подовжені кумулятивні заряди, які перебивають основну масу арматури.
Шпурові заряди для підривання конструкцій з цегли, каменю, бетону і залізобетону розраховують за формулою:
C = Kh3
де С – маса заряду, кг
А – коефіцієнт, що залежить від міцності і товщини конструкції, підривається ;
h – глибина (довжина) шпуру, м
Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
1 – заряд; 2 - забивка
Значення коефіцієнта к
Товщина конструкції, м |
Глибина шпура, м |
Коефіцієнт К при підриві |
|||
цегляної кладки |
кладки з каменю |
бетону |
залізобетону |
||
0,5 |
0,35 |
1,5 |
1,65 |
1,8 |
1,95 |
0,75 |
0,5 |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1 |
0,65 |
0,67 |
0,74 |
0,8 |
0,9 |
1,5 |
1 |
0,58 |
0,64 |
0,7 |
0,8 |
2 |
1,4 |
0,42 |
0,46 |
0,5 |
0,55 |
Глибина шпуру береться рівною 2/3 товщини конструкції. Шпур заповнюється зарядом не більше ніж на 2/3 його глибини, а на 1/3 шпуру робиться забивка з м’якого матеріалу (глина, пісок, бурова мука і т.п.).
Неконтактні заряди для підривання цегляних, кам’яних, бетонних і залізобетонних колон, стовпів, балок розраховують за формулою:
C = 10Ahr2
де С – маса заряду, кг;
А – коефіцієнт міцності;
h – товщина елемента, що підривається, м;
r – відстань між центром заряду і віссю елементу, що підривається, м.
При пробиванні отворів у плитах (стінах) маса неконтактного заряду збільшується в 3 рази, під водою – зменшується у 1,5 рази, якщо глибина занурення заряду не менше половини відстані від заряду до об’єкту, що підривається.
При руйнуванні будівель підривають капітальні (несучі) стіни або застосовують неконтактні заряди, що розташовані відкрито всередині будівлі.
Для повного обвалення будівлі підривають всі капітальні стіни на рівні низу віконних і дверних отворів першого поверху або на рівні підвалу зосередженими, подовженими або шпуровими зарядами з розрахунку необхідності крізного підбивання.
Зосереджені заряди для улаштування вирв у ґрунтах і скельних породах розраховуються за формулою:
С=КМh3,
а подовжені заряди для утворення ровів (траншей) – за формулою:
,
де С – вага зосередженого або повна вага подовженого заряду в кілограмах;
Су – погонна вага (вага 1 п. м) подовженого заряду в кілограмах;
- повна довжина подовженого заряду в метрах;
К – питома витрата вибухової речовини, залежний від властивостей грунту (матеріалу) і вживаного ВВ.
М і Му – коефіцієнти, залежні від показника дії вибуху
h – лінія якнайменшого опору в метрах.