Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:

1 – заряд; 2 – запалювальна трубка

При необхідності перебивання всієї арматури конструкції, з метою економії ВР, застосовують роздільне вибивання бетону і подальше підривання арматури або застосовують подовжені кумулятивні заряди, які перебивають основну масу арматури.

Шпурові заряди для підривання конструкцій з цегли, каменю, бетону і залізобетону розраховують за формулою:

C = Kh³

де С – маса заряду, кг

А – коефіцієнт, що залежить від міцності і товщини конструкції, підривається ;

h – глибина (довжина) шпуру, м

Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:

1 – заряд; 2 - забивка

Значення коефіцієнта к

Товщина конструкції, м	Глибина шпура, м	Коефіцієнт К при підриві
		цегляної кладки	кладки з каменю	бетону	залізобетону
0,5	0,35	1,5	1,65	1,8	1,95
0,75	0,5	1	1,1	1,2	1,3
1	0,65	0,67	0,74	0,8	0,9
1,5	1	0,58	0,64	0,7	0,8
2	1,4	0,42	0,46	0,5	0,55

Глибина шпуру береться рівною 2/3 товщини конструкції. Шпур заповнюється зарядом не більше ніж на 2/3 його глибини, а на 1/3 шпуру робиться забивка з м’якого матеріалу (глина, пісок, бурова мука і т.п.).

Неконтактні заряди для підривання цегляних, кам’яних, бетонних і залізобетонних колон, стовпів, балок розраховують за формулою:

C = 10Ahr²

де С – маса заряду, кг;

А – коефіцієнт міцності;

h – товщина елемента, що підривається, м;

r – відстань між центром заряду і віссю елементу, що підривається, м.

При пробиванні отворів у плитах (стінах) маса неконтактного заряду збільшується в 3 рази, під водою – зменшується у 1,5 рази, якщо глибина занурення заряду не менше половини відстані від заряду до об’єкту, що підривається.

При руйнуванні будівель підривають капітальні (несучі) стіни або застосовують неконтактні заряди, що розташовані відкрито всередині будівлі.

Для повного обвалення будівлі підривають всі капітальні стіни на рівні низу віконних і дверних отворів першого поверху або на рівні підвалу зосередженими, подовженими або шпуровими зарядами з розрахунку необхідності крізного підбивання.

Зосереджені заряди для улаштування вирв у ґрунтах і скельних породах розраховуються за формулою:

С=КМh³,

а подовжені заряди для утворення ровів (траншей) – за формулою:

,

де С – вага зосередженого або повна вага подовженого заряду в кілограмах;

Су – погонна вага (вага 1 п. м) подовженого заряду в кілограмах;

- повна довжина подовженого заряду в метрах;

К – питома витрата вибухової речовини, залежний від властивостей грунту (матеріалу) і вживаного ВВ.

М і Му – коефіцієнти, залежні від показника дії вибуху

h – лінія якнайменшого опору в метрах.