Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
1 – заряд; 2 – запальне гніздо; 3 – кумулятивна порожнина; 4 – металева оболонка;
5 – лист, що перебивається.
Зосереджений кумулятивний заряд виготовляється у формі усіченого конусу з конічною порожниною без облицювання.. Діаметр кумулятивної порожнини приймається на 25% більше товщини листа, що підривається (dв = 1,25h), висота порожнини – на 10% більше її діаметру (hв=1,1 dв), зовнішній діаметр нижньої основи заряду – на 20-30 мм більше діаметра порожнини (dз= dв+20÷30 мм), діаметр верхньої основи заряду – не менше 10 мм, висота і точні значення діаметрів нижньої та верхньої основ заряду визначаються у відповідності з його вагою (ст.140 РПР-69).
Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
1 – заряд ВР; 2 – запальне гніздо; 3 – кумулятивна порожнина; 4 - плита, що перебивається.
При улаштуванні пливучих зарядів для забезпечення їх пливучості необхідно від половини до трьох четвертей внутрішнього об’єму ящика (діжки, металевої банки і т.п.) вибуховими речовинами не заповняти. Щоби заряд не зміг пересуватися всередині тари, його притискають зверху хрестовиною або внутрішньою кришкою.
В деяких випадках при підриванні тих або інших об’єктів в якості зарядів ВР можуть використовуватися різні міни, фугасні та осколкові артилерійські боєприпаси, авіаційні бомби і т.п.
Способи і засоби підривання.
Для підривання зарядів ВР застосовуються наступні способи:
- вогневий;
- електричний;
- механічний;
- хімічний.
При вогневому та електричному способах може застосовуватися також підривання за допомогою детонуючого шнура.
Механічний і хімічний способи підривання знаходять широкого застосування у вибухових пристроях різних мін. При здійсненні підривних робіт ці способи підривання, як правило, не застосовуються.
Вогневий спосіб підривання.
Вогневий спосіб підривання застосовується для підривання одиночних зарядів ВР або для різночасного підривання серій зарядів, коли підрив одного із них не може пошкодити іншого заряду або іншої серії.
При вогневому способі підривання зарядів здійснюється запалювальною трубкою, яка складається з капсуля-детонатора і вогнепровідного шнура. Запалювальні трубки постачаються з промисловості в готовому вигляді (запалювальні трубки з вогнепровідним шнуром в пластикатовій оболонці –ЗТП), але можуть виготовлятися і у військах.
Для виготовлення запалювальних трубок у військах та їх запалювання необхідні:
- капсулі-детонатори;
- вогнепровідний шнур;
- запалювальний (тліючий) гніт;
- сирники звичайні або сирники підривника (тліючі).
Капсулі-детонатори застосовуються для ініціювання (збудження детонації) зарядів ВР.
Капсуль-детонатор №8-а:
1 – гільза; 2 – чашечка; 3 – сітка; 4 – тенерес; 5 – азід свинцю; 6 – тетрил (ТЕН або гексоген)
У військах для підривних робіт застосовується капсуль-детонатор №8-А, що являє собою відкриту з однієї сторони циліндричну алюмінієву гільзу, в нижній частині якої запресована бризантна ВР підвищеної потужності (тетрил, тен або гексоген), а зверху – ініціюючі ВР (азид свинцю і ТНРС). Заряд капсуля-детонатора прикривається зверху алюмінієвою чашечкою з круглим отвором в центрі, що закритий шовковою сіткою.
Можуть також застосовуватися капсулі-детонатори №8М, №8С або №8Б, які мають відповідно мідну, сталеву або паперову гільзу з латунною або мідною чашечкою, а в якості ініціюючої ВР – гримучу ртуть. В капсулях-детонаторах цього типу отвори чашечок можуть не мати прикриваючої сітки.