- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Підривання детонуючого шнуру
а – підривання одного кінця шнура; б – підривання від двух до шести кінців шнура;
в – підривання більше шести кінців шнура.
1 – кінці детонуючого шнура; 2 – капсуль-детонатор запалювальної трубки; 3 – вогнепровідний шнур; 4- шпагат; 5 – шашка ВР; 6 – капсуль-детонатор, що вставляється в заряд.
Кінці детонуючого шнуру, що підриваються, щільно прив’язують ізоляційною смугою або шпагатом по всій довжині капсуля-детонатора запалювальної трубки, електродетонатора або тротилової шашки.
Під водою детонуючий шнур можна підривати за умов перебування його там не більше 10 годин - для марки ДШ-Б і до 24 годин - для марки ДШ-В.
На кінцях відрізків детонуючого шнура, що вставляються у заряди, як правило, мають бути закріплені капсулі-детонатори; які закріплюються на ньому так же, як на вогнепровідному шнурі під час виготовлення запалювальних трубок.
За допомогою детонуючого шнура без капсуля-детонатора можна підривати заряди з порошкоподібних (аміачно-селітряних) та з пластичних ВР. З цією метою в заряд вкладується відрізок детонуючого шнура, складений в 4-5 рядів без перетинань.
Детонуючим шнуром без капсуля-детонатора при необхідності можна підірвати шашку пресованого тротилу, якщо її обмотати 4-5 витками шнуру, що не перетинаються, які щільно прилягають до граней шашки і один до одного.
Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
1 – тротилова шашка; 2 – детонуючий шнур; 3 – шпагат; 4 – напрямок детонації.
Перед використанням детонуючий шнур ріжуть на відрізки необхідної довжини чистим і гострим ножем на дерев’яній підкладці, попередньо розмотавши всю бухту шнуру або частину її так, щоб від місця розрізу до нерозгорнутої частини бухти було не менше 10 м. Після кожного розрізу необхідно зчищати остатки шнуру (крихти) з підкладки і ножа або наступний розріз шнура здійснювати на новій ділянці підкладки. Різати детонуючий шнур, що вставлений в капсуль-детонатор забороняється .
З’єднання двох кінців детонуючого шнура між собою називається зростком.
Зростки детонуючого шнуру:
а – внакладку; б – прямим вузлом; в – подвійною петлею
Зростки здійснюються:
- внакладку;
- прямим вузлом;
- подвійною петлею.
Останні два зростки потрібно затягувати туго, але обережно, щоб не пошкодити серцевину шнура.
З’єднання декількох відрізків детонуючого шнура для одночасного підриву зарядів називається мережею.
Мережі із детонуючих шнурів звичайно виготовляються 3 видів:
- послідовні;
Послідовна мережа детонуючого шнуру:
а – без замикаючого шнуру; б – із замикаючим шнуром;
1 – запалювальні трубки; 2 – відрізки детонуючого шнура; 3 – капсулі-детонатори; 4 – заряди ВР.
- паралельні:
Паралельна мережа детонуючого шнуру:
1 – запалювальна трубка; 2 – відрізки детонуючого шнуру; 3 – капсуль-детонатор; 4 – заряд ВР.
- змішані:
Змішані мережі детонуючого шнуру:
а – для зовнішніх зарядів; б – для внутрішніх зарядів
1 – запалювальні трубки; 2 – відрізки детонуючого шнуру; 3 – капсулі-детонатори; 4 – заряди ВР.
При виготовленні мереж детонуючого шнуру зростки внакладку треба влаштовувати так, щоб по обох з’єднаних відрізках шнуру детонація проходила в одному і тому ж напрямку.
Розташування зростків в мережах детонуючого шнура
в залежності від направлення детонації
Відрізки детонуючого шнура, які є відгалуженнями, з’єднуються з магістральним шнуром зростками внакладку або подвійною петлею і мають прокладатися від місць з’єднання до зарядів таким чином, щоб вони не стикалися між собою та з іншими зарядами, не перетиналися один з одним, не утворювали петель і не були туго натягнуті.
Електричний спосіб підривання.
Електричний спосіб підривання застосовується для одночасного підриву декількох зарядів або для здійснення підриву в точно встановлений час.
Для підриву зарядів електричним способом необхідні:
- електродетонатори;
- провідник (дріт) ;
- джерела струму;
- перевірочні та вимірювальні прилади.
Електродетонатор складається із капсуля-детонатора № 8А і електрозапальника, які зібрані у загальній гільзі.
Електрозапальник являє собою місток розжарювання (короткий платино-іридієвий місток діаметром 22-26 мікрон), припаяний до кінців жил двох ізольованих проводів та оточений запалювальною сумішшю у вигляді твердої краплинки, яка покрита вологоізолюючим шаром. Проводи від містка виведені назовні через пластикатову пробку, щільно обжату в дульці гільзи. При пропусканні струму місток розжарюється, внаслідок чого відбувається спалахування запалювального складу, що призводить до вибуху капсуля-детонатора.
Електродетонатори бувають без муфти (електродетонатор ЕДП) або з різьбовою муфтою (електродетонатор ЕДП-р), за допомогою якої він укручується в запальне гніздо заряду або шашки, що мають різьбу.
У війська постачаються, крім того, електрозапальники у вигляді окремих виробів. Такий електрозапальник укладений в алюмінієву гільзу.