- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Значення коефіцієнта к
Породи деревини |
Стан деревини |
|
суха |
Свіжозрубана волога і на корню |
|
Слабкі породи (осина) |
0,80 |
1,00 |
Породи середньої міцності (сосна, ялина) |
1,00 |
1,25 |
Міцні породи (дуб, клен, бук, ясен, береза) |
1,60 |
2,00 |
Приклад. Необхідно підірвати контактним зарядом свіжозрубану соснову колоду діаметром 35 см.
Визначаємо вагу заряду за формулою
C = KD2 = 1,25 х 352 = 1530 гр.
Враховуючи, що діаметр колоди більше 30 см, помножуємо вагу заряду на D/30.
С1 = 1530 х 0 = 1530 х 35/30 = 1785 гр.
Округляємо до 1800 г (чотири великих і одна мала або дев’ять малих тротилових шашок).
Заряд має бути щільно прикріпляться до колоди, що підривається впритул без зазору.
Підривання колоди зосередженим зарядом:
1 – заряд; 2 – дріт (шпагат); 3 – запалювальна трубка.
Для дерева на корені або свіже зрубленого дерева заряд необхідно збільшувати на 25%. При валянні дерез з кореня заряд необхідно прикріпляти з тієї сторони, в яку необхідно звалити дерево. Для більш щільного прилягання заряду на дереві може бути зроблена стеска.
Повалення дерева з кореня (стрілкою вказаний напрямок повалення):
1 – заряд; 2 – мотузка (шпагат); 3 – запалювальна трубка; 4 – стіска.
При підриванні колод пластичною вибуховою речовиною (ПВВ-4) доцільно застосовувати кільцеві заряди в оболонках, які охоплюють колоду по всьому периметру.
Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
1 – заряд з ПВВ-4 в оболонці; 2 – шпагат; 3 – запалювальна трубка
В цьому випадку вага заряду, що визначена за формулою C = KD2 зменшується на .
Вага контактного заряду, необхідного для перебивання бруса, визначається за формулою:
C = KF - для бруса діаметром до 30 см
де: C – вага заряду в грамах;
F – площа поперечного перетину бруса в квадратних сантиметрах;
K – коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини.
При товщині бруса h більше 30 см (вимірюється в напрямку дії вибуху) вага заряду помножується на величину . Складові бруса при розрахунку зарядів приймаються за цілі.
Заряд розташовується на брусі звичайно поперек його широкої грані.
Підривання складеного дерев’яного бруска:
1 – заряд; 2 – шпагат (дріт); 3 – запалювальна трубка
Дерев’яні балки двотаврового січення найбільш доцільно підривати фігурними зарядами
Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
1 – заряди; 2 – закріплення зарядів на дошці; 3 – запалювальна трубка
Вага кожної складової частини фігурного заряду визначається за формулою: C = KF. Частини фігурних зарядів, що не примикають одна до другої впритул, мають з’єднуватись між собою з’єднувальними шашками. Вага з’єднувальних шашок не включається в сумарну розрахункову вагу заряду.
Балка двотаврового перерізу може бути підірвана також двома окремими зосередженими зарядами, які розташовані у кутах, що створені верхніми і нижніми поясами з вертикальною стінкою.