Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:

1 – заряд із пластиту, що обгорнутий тканиною; 2 – шпагат; 3 – запалювальна трубка

Заряд має бути розташований так, щоб він перекривав всю ширину (діаметр) стержня і мав висоту не менше 2,5 товщини стержня.

У випадку застосування пластиту для перебивання сталевих стержнів заряди розраховуються, як заряди з тротилових шашок, зі зменшенням у два рази.

Сталеві троси перебивають парними зосередженими зарядами з тротилових шашок, прикріпленими з протилежних сторін тросу, зі зсувом одного відносно іншого.

Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:

1 – заряди; 2 – відрізки детоную чого шнура; 3 – запалювальні трубки; 4 – шпагат (дріт)

Підрив обох зарядів має бути здійснений одночасно за допомогою детонуючого шнуру. Вага кожного з двох зарядів, що призначаються для перебивання тросу, визначається таким же чином як і для сталевих стержнів.

Для перебивання тросів доцільно застосовувати кільцеві заряди з пластичної ВР.

Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:

1 – заряд з пластиту; 2 –за кріплення заряду бинтом або смугою із тканини; 3 – запалювальна трубка

Трос перебивається одним кільцевим зарядом, вага якого визначається за формулою:

C = 10D³ зі зменшенням на 1/4.

При підриванні сталевих елементів під водою при будь-яких їх заглибленнях маса контактних зарядів збільшується у два рази.

Сталеві листи товщиною більше 5 см і броньові листи під водою доцільно підривати кумулятивними подовженими зарядами. При цьому їхню масу можна не збільшувати, але порожнини мають бути захищенні від заповнення водою.

Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:

1 – заряд; 2 – вставка з пінопласту

Не заповнені водою стальні труби й пустотілі колони підривають, як звичайно, але заряд зменшується у 1,5 рази.

Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.

Елементи конструкцій з цегли, каменю, бетону і залізобетону підриваються зовнішніми контактними (зосередженими, подовженими, кумулятивними) і неконтактними зарядами, а також внутрішніми зарядами, які розташовуються в нішах, борознах, рукавах, шпарах, шпурах і т.п.

Нішею називають виробку (виїмку) в конструкції, яка має форму і розміри, наближені до форми і розмірів заряду.

Рукавом називають горизонтальну або злегка нахилену виробку, глибина якої є більшою, чим глибина ніші, але не перевищує 5,0 м; поперечний переріз рукавів або кругле діаметром не менше 10 см, або прямокутне з розміром сторін від 10 см й більше.

Шпарою називається циліндричне поглиблення діаметром більше 7,5 см при глибині до 5 м, або поглиблення тієї ж форми і будь-якого діаметра при глибині більше 5 м.

Шпуром називається циліндричне поглиблення діаметром до 7,5 см і глибиною до 5 м.

Розрахунок зосереджених контактних зарядів для підривання цегляних, кам’яних, бетонних і залізобетонних конструкцій типу колон, стовпів, балок і т.п. при їхній ширині, що не перевищує подвійну товщину, розраховуються за формулою:

C = ABR³

де С – вага заряду в кілограмах;

А – коефіцієнт, який залежить від властивостей матеріалу, що підривається і ВР, що застосовується;

В – коефіцієнт, який залежить від розташування заряду і називається коефіцієнтом забивки;

R – необхідний радіус руйнування в метрах.