- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
Марка міни |
Розміри, мм |
Маса, кг |
Матеріал корпусу |
Тип підривника |
Наявність самоліквід. і строки його спрацюв. |
Хар-р ураження |
|||||||
міни |
ВР |
||||||||||||
М70, М73 США |
d = 145 |
2,3 |
0,6 |
метал
|
електронний магнітний |
в наявності - 24 год. для М70 і до декількох діб для М73 |
пробиває днище |
||||||
h = 76 |
|||||||||||||
|
|||||||||||||
Міна спрацьовує в момент, коли танк знаходиться над нею |
|||||||||||||
АТ-2 Німеччина |
d = 105 |
2,5 |
0,8 |
метал
|
електронний
|
є в наявності до 96 год. |
пробиває днище |
||||||
h = 130 |
|||||||||||||
|
|||||||||||||
У встановленій міні (з електронним підривником) є датчик у вигляді тонкого жорсткого стержня довжиною 0,6 м, який прикріплений вертикально ззовні корпусу. Підрив міни здійснюється під час торкання ціллю до цього стержня. Міна має елементи, що не дозволяють її вилучення. |
|||||||||||||
MATS Італія |
d = 230 |
3,5 |
1,5 |
пластмаса
|
пневматичний натискної дії
|
- |
перебиває гусеницю |
||||||
h = 100 |
|||||||||||||
|
|||||||||||||
Міна спрацьовує (незалежно від її положення) від наїзду на її корпус гусениці танка. Вона має підвищену стійкість до впливу мінних тралів. |
|||||||||||||
SB-81 Італія |
d = 232 |
3,2 |
2 |
пластмаса
|
механічний
|
- |
перебиває гусеницю |
||||||
h = 88 |
|||||||||||||
|
|||||||||||||
Міна спрацьовує при наїзді на неї гусеничного навантаження. Вона може бути у звичайному і не знешкоджуваному варіантах. |
Протипіхотні міни також можуть мати елементи самоліквідації. Маса заряду ВР фугасних мін 20-50 г , осколкових до 0,5 кг.
Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
Марка міни |
Розміри, мм |
Маса, кг |
Матеріал корпусу |
Тип підривника |
Наявність самоліквідатора і строки його спрацювання |
Хар-р ураження |
|
Осколкові |
|||||||
М67, М72 США |
а = 65 |
0,45 |
0,022 |
метал
|
електронний
|
в наявності - 24 год. для М67 і до декількох діб для М72 |
Радіус ураження 7 м |
b = 65 |
|||||||
h = 90 |
|||||||
Після падання міни на грунт під дією пружин відкидаються в сторони котушки з капроновими розтяжками. При торканні однієї із них розривний елемент викидається на висоту до 1,5 м і, осколки, що створюються внаслідок вибуху уражають живу силу противника. |
|||||||
BLU-92/B «Гатор» США |
а = 145 |
1,7 |
0,4 |
метал
|
електронний із сейсмічним датчиком
|
є в наявності
|
Радіус ураження 12 м |
b = 145 |
|||||||
h = 58 |
|||||||
Під час падіння міни на грунт із її корпусу в сторони викидаються тонкі дротяні датчики цілі. Спрацьовування міни здійснюється від торкання до будь-якого з них. |
|||||||
Фугасні |
|||||||
L-10 Англія |
d = 62 |
0,12 |
0,01 |
пластмаса
|
натискної дії
|
- |
уражає людину |
h = 34 |
|||||||
|
|||||||
Міна, яка має підривник з механізмом дальнього зведення, переводиться в бойове положення автоматично. Спрацьовує внаслідок дії на корпус навантаження масою 5-10 кг |
|||||||
MAUS-1 Італія |
d = 90 |
0,27 |
0,02 |
пластмаса
|
пневматичний, натискної дії, підвищеної стійкості до вибуху |
- |
уражає людину |
h = 45 |
|||||||
|
|||||||
Міна переводиться в бойовий стан автоматично одразу після виходу з направляючої касети. Спрацьовує внаслідок натискання на кришку. |
|||||||
SВ33 Італія |
d = 88 |
0,14 |
0,035 |
пластмаса
|
стійкий до вибуху, пневматичний
|
- |
уражає людину |
h = 32 |
|||||||
|
|||||||
Міна застосовується у звичайному варіанті або з елементом невилучення. Спрацьовує при натисканні на корпус. |
Примітка: Всі перелічені міни вилучати не рекомендується.
Мінні поля, установлені дистанційно, не мають чітко виражених меж. Вони можуть бути установлені у короткі строки на всю глибину бойового порядку наступаючих військ та можуть нарощуватись в ході ведення бойових дій. Раптовість використання таких загороджень забезпечує їх високу бойову ефективність.
При мінуванні вручну в арміях країн НАТО мінні поля встановлюються звичайно за стандартною схемою (слайд).
Вона передбачає встановлення мінного поля (ПТ, ПП або змішаного) з декількох (не менше 3-х) не паралельно розташованих смуг.
Кожна смуга мін складається з двох рядів груп мін. Один ряд мін - у бік противника, другий - у бік своїх військ у шаховому порядку У кожній групі основна міна установлюється на відстані трьох кроків (2,25 м) (крок 0,75 м) від осі смуги, а інші - не далі двох кроків від основної міни. В кожній групі може установлюватися одна ПТ або ППМ або одна ПТ і декілька ПП (але не більше 4-х), або декількох ПП мін (не більше 5). Замість протипіхотної міни у групі може бути встановлений хімічний фугас М23. Він, як правило, встановлюється у кожній восьмій групі ряду.
Ряди груп мін паралельні вісі смуги і знаходяться від неї на відстані трьох кроків. Групи мін установлюються з інтервалом шість кроків (4,5 м) між основними мінами в ряду. Відстань між смугами в мінному полі - не менше 18 кроків (15 м).
Протипіхотні міни з підривниками натяжної дії установлюються, як правило, в першому (від противника) ряду не частіше ніж через дві чарунки. При цьому в кожній чарунці може бути тільки одна така міна. В ряді випадків перед переднім кордоном мінного поля міни установлюються без якої-небудь системи, але чарунка як основа залишається в цьому випадку. Кількість їх складає приблизно 1/3 нормальної мінної смуги і розташовуються вони з проміжками.
Встановлені мінні поля у необхідних випадках огороджуються і позначаються. Огорожа звичайно складається із 2-х ниток колючого дроту на кілках, віддалених не менше 20 кроків від найближчих мін. На дріт через кожні 15 кроків вішаються стандартні у вигляді трикутників покажчики з надписами «Mines». Застосовуються також прямокутні зі стрілкою стандартні покажчики для позначення проходів в мінних полях; для застосування у нічних умовах вони обладнуються кольоровими сигнальними вогнями, які повернуті в бік своїх військ.
Протитанкові міни, що встановлюються вручну мають як правило підвищену вибухову стійкість. Вони можуть встановлюються у положення, що не дозволяє їхнє вилучення. Маса заряду ВР становить 7-10 кг.
Подальшого розвитку в сучасних умовах зараз набувають протибортові міни. Їх встановлюють поблизу доріг з метою ураження бойової техніки, що рухається по шляхах.
Крім звичайних протипіхотних мін для психічного впливу й деморалізації особового складу, а також для ускладнення використання залишеної техніки, озброєння, комунікацій і важливих об’єктів противник може широко застосовувати міни-пастки. Їх встановлюють, як правило, з використанням табельних зарядів і підривників. Найбільшого застосування знаходять міни-пастки:
- натискної дії, коли при натисканні на предмет (дошку, плиту і т.п.) спрацьовує підривник і здійснюється вибух;
- натяжної дії, коли вибух здійснюється від натягування дроту (шнура), прикріпленого до міни або якого-небудь предмету з’єднаного із зарядом ВР;
- обривної дії, коли вибух заряду здійснюється від перерізування (обриву) туго натягнутої дротяної розтяжки;
- розвантажувальної дії, коли вибух здійснюється від зняття навантаження;
- електричної дії, коли при обриві туго натягнутої дротяної розтяжки або при знятті вантажу спрацьовує електричний замикач.
Необхідно завжди пам’ятати, що прийоми влаштування й встановлення мін-пасток досить різноманітні й підступні. Для їхнього виявлення й знешкодження потрібна висока спостережливість, кмітливість і обережність під час дій.
Характерними демаскуючими ознаками мінно-вибухових загороджень є:
* протитанкових і протипіхотних мінних полів, груп мін і окремих мін:
- не прибраний після встановлення мін ґрунт;
- залишена упаковка від мін і підривників, паперові етикетки, забутий інструмент та приладдя для мінування;
- покажчики й огородження, наявність на місцевості горбків, штирів, що виступають, установочних і відтяжних кілків, шнурів, дротів, відмінність маскувального шару над мінами від фону навколишньої місцевості, борозни (шурфи) і сліди гусениць (коліс) при встановленні мінних полів мінними загороджувачами (розкладниками);
* мін-пасток:
- наявність натяжних дротів, прикріплених до засобів озброєння й місцевих предметів,
- а також електричних дротів, порушення кладки стін, дорожнього покриття, часткове руйнування споруджень або окремих конструкцій, накопичення різних предметів поблизу споруджень, складів, боєприпасів, бойових і транспортних машин.
Встановлення мінних полів у світлу пору візуально можна визначити по скиданню з літаків (вертольотів) дрібних предметів, контейнерів і розчленовуванню в повітрі снарядів (ракет) на більш дрібні. У встановлених мінних полях без якого-небудь зовнішнього впливу можуть відбуватися вибухи окремих мін у результаті спрацьовування їхніх елементів самоліквідації або вибуху мін-бомб уповільненої дії, встановлених з метою ускладнення подолання мінних полів.
Мінні поля, установлені системами дистанційного мінування, мають наступні демаскуючі ознаки:
- розкидані на місцевості міни, контейнери (касети), що стабілізуючі пристрої, парашути, дротові розтяжки й ін.