- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Встановлення протитанкового мінного поля
(план встановлення)
На встановлене мінне поле, групу мін складаються формуляри (звітні картки).
Формуляр мінного поля складається зі схеми прив’язки мінного поля за компасом.
Бланк формуляру мінного поля складається та заповняється зі схемою прив’язки мінного поля
Наявність схем дозволяє при розмінуванні чітко встановити межі мінних полів і місця мінованих об’єктів, полегшує пошук окремих мін, підвищує безпеку дій при вирішенні такого завдання. За даними формулярів мінні поля можуть бути нанесені на карти.
Формуляр складається з текстової частини, що містить:
- основні відомості про мінне поле,
- схеми мінного поля, що відображає розташування мін,
- і схеми прив’язки мінного поля, що показує положення меж (кутових точок) мінного поля щодо орієнтирів, наявних на карті й місцевості.
Схема мінного поля складається в масштабі 1:500 - 1:2000 із зазначенням його контуру, розташування рядів, відстаней між рядами й мінами, положення мін, які не можливо вилучати, залишених проходів.
На схемі прив’язки показують контур мінного поля й не менш одного основного орієнтира, а також азимути й відстані від орієнтира до кутових точок мінного поля. Напрямки виміру азимутів показуються стрілками, обрані орієнтири детально описуються. Наприклад, «Орієнтир № 1 - берегова східна опора мосту в с. Коб’якове», «Орієнтир № 2 - перетинання осей шляхів на західній окраїні с. Коб’якове)
Орієнтири бажано вибирати недалеко від об’єкта мінування, це спрощує прив’язку й полегшує потім відшукання його. Не можна назначати орієнтири з боку супротивника, а також показувати азимути, при русі по яких доведеться проходити по мінному полю. Обрані орієнтири повинні бути важко знищувані (перехрестя доріг, характерна височина, брід на річці й т.д.).
Залежно від умов обстановки й способу встановлення мінного поля прив'язка його може здійснюватися з використанням компаса, бусолі або спеціальним прибором. Фіксацію здійснює розрахунок з трьох осіб. Перед початком позначають віхами кутові точки мінного поля, вибирають основний або місцевий орієнтир. Перший номер заміряє від нього азимути на встановлені віхи, а другий і третій номери заміряють відстані.
Результати вимірів наносяться на схему. Далекоміром ДСП-30 і бусоллю прив’язка мінного поля, що встановлене загороджувачами в ході бою, проводиться досить швидко. Відшукують мінне поле на місцевості по формуляру за допомогою тих же приборів, якими здійснювалася прив’язка. Це завдання виконує розрахунок у складі трьох чоловік. Перший номер (старший) несе із собою бусоль і формуляр, інші - трасувальний шнур, рулетку, віхи (коли). У першу чергу знаходять основний орієнтир і встановлюють тут бусоль. Перший номер за допомогою бусолі засікає орієнтири в створах знайдених по азимутах напрямків і вказує другому й третьому номерам відстані від основного орієнтира до обраних ним на місцевості. Останні рухаються в зазначеному напрямку, вимірюючи відстань. Після визначення контуру мінного поля можна приступити до пошуку й зняття окремих мін.
Друге навчальне питання: “Призначення, будова, характеристика та застосування переносного комплекту мінування. Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування”.
Мінні поля встановлюються: вручну, дистанційними системами мінування, за допомогою засобів механізації (з використанням причіпних мінних загороджувачів ПМЗ-4, гусеничних мінних загороджувачів ГМЗ-3 та вертолітних мінних розкладників ВМР-2).
Переносний комплект мінування ПКМ-1 є найпростішим загальновійськовим засобом дистанційного встановлення протитанкових і протипіхотних мінних полів.
За допомогою комплекту особовий склад механізованих і танкових підрозділів може встановлювати протипіхотні й протитанкові мінні поля перед своїм переднім краєм, в тому числі й в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Встановлення може здійснюватись як завчасно, так і в ході бою. Це значно підвищує тактичні можливості в обороні загальновійськових підрозділів.
Комплект складається з:
- простішого пускового верстата,
- підривної машинки ПМ-4,
- 2 котушок з кабелем (2x50м);
- сумки для перенесення комплекту.
Верстат являє собою невеликий металевий лист із прикріпленим до нього під кутом 45 градусів піддоном з електричним контактом.
Цей верстат використається для розміщення на ньому касет, усередині яких знаходяться протипіхотні або протитанкові міни і для відстрілювання мін із касет.