- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
Улаштовуються з декількох рядів колів, забитих у ґрунт у шаховому порядку й обплетених колючим дротом. Організація влаштування: 1-й розрахунок (3 чоловік) розбиває мережу, 2 розрахунок (5 груп по 2 чоловік) забиває коли в ґрунт, 3-й розрахунок (8 груп по 3 чоловік) обплітає колючим дротом. Кожний ряд дротової мережі й проміжки між рядами обплітають у дві нитки. Дріт прикріплюють скобами до торців колів. Спочатку простягають і прибивають до колів першого ряду першу нитку зі слабиною, потім другу, влаштовуючи петлі, далі обплітають проміжок між першою й другою радами, після чого другий ряд і т.д.
Для пристрою 100 м дротової мережі потрібно 20 мотків однопрядного колючого дроту, 15 кг скоб, 350 штук 70-см колів і 12 люд.-днів
Дротяні забори
Улаштовуються з одного ряду колів, обплетених п’ятьома нитками колючого дроту, посилених відтягненнями з додатковими двома-трьома горизонтальними нитками на них.
Для влаштування 100 м дротового забору потрібно чотири-п'ять мотків однопрядного колючого дроту, 5 кг скоб, 34 кола довжиною по 1,75 м, 67 70-см колів і 3 чол. дня
Дротові спіралі
Для виготовлення спіралі влаштовують шаблон діаметром близько 1 м, висотою 1,7 м із семи колів, закріплених між собою у верхній частині обручем. Унизу в один з колів забивають скобу. Розрахунок (2 людини), прикріпивши кінець дроту до цієї скоби, обмотує коли шаблона 50 витками дроту з відстанями межу ними 3-4 см. Потім дріт обрізають і кінець її прикріплюють до іншої скоби, забитої у верхній частині кола із внутрішньої сторони. Зв'язавши нижній кінець дроту з кінцем першого її витка, розрахунок скріплює нитки між собою через один кіл. Коли в'язання спіралі закінчене, витягають скоби з колу, вибивають обруч або стики, що втримують верхні кінці колів, і знімають спіраль. У складеному виді спіраль розтягують на довжину до 10 м, прикріплюють до вбитого з боку торця колам. По довжині й висоті спіралі перев'язують між собою скрутками з гладкого дроту. Дротові спіралі встановлюють у два-три рядів русява по висоті.
Для влаштування 100 м спіралі потрібно 10-15 мотків колючого дроту, 60-90 кг в'язального дроту й 12 люд.-днів
Три хрестовини із загострених по кінцях колів скріплюють поздовжньою жердиною й обплітають колючим дротом.
Рогатки скріплюють між собою дротом і прикріплюють до землі колами.
Для влаштування однієї рогатки потрібно 7 кг колючого дроту, одна 3,5-м і шість 1,5-м жердин і 0,4 люд.-дня.
Дротові їжаки
Три загострених 1,5-м кола скріплюють по середині дротом і обплітаю по кінцях колючим дротом. Їжаки скріплюють між особою й прикріплюють до землі колами.
Для виготовлення одного дротового їжака потрібно 2.5 кг колючого дроту, три 1.5м кола і 0.1 люд.-днів.
Дріт «внаброс»
Застосовують при обмеженому часі, а також при відсутності колів або неможливості їхнього забивання в ґрунт. Установлюють у траві, на болотистих ділянках, лісосіках, у місцях покритих камінням й валунами. Організація влаштування: одночасно в смузі шириною 4-6 метрів розмотують спіралями три й більше мотки колючого дроту, що кріплять між собою й до землі колами, рогулькам, камінням. На кожен моток призначають 3 людини: двоє розмотують дріт, а третій перегинає його, утворюючи петлі й обплітаючи камені, що зустрічаються, корчі, кущі й т.д.
Для влаштування 100 метрів загороджень потрібно три-чотири мотка колючого дроту й 1 люд.-днів.