- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Типи вибухів:
фізичний – раптове перетворення вихідної речовини у пар або газ.
хімічний – швидка хімічна реакція, зі створенням пару або газу, нагрітого до високих температур за рахунок виділення тепла в процесі реакції, і таких, що мають у наслідок цього високий тиск.
ядерний – поділ ядра U, Pu й т.і.
Хімічне перетворення ВР прийнято звати вибуховим перетворенням.
Вибухове перетворення в залежності від властивостей вибухової речовини і виду впливу на неї може здійснюватись у формі вибуху або горіння.
Вибух розповсюджується по вибуховій речовині з великою змінною швидкістю, що вимірюється сотнями або тисячами метрів за секунду.
Особливості хімічного вибуху:
екзотермічність;
висока швидкість протікання;
велика кількість газів, що створюються ( 1500 л);
здатність до саморозповсюдження реакції.
Процес вибухового перетворення, що обумовлений проходженням ударної хвилі по ВР і такий, що протікає з постійною надзвуковою швидкістю, називається детонацією.
У випадку пониження якості ВР (зволоженість, злежування) або недостатнього начального імпульсу детонація може перейти в горіння або зовсім затухнути. Така детонація заряду ВР називається неповною.
Горіння - процес вибухового перетворення, обумовлений передачею енергії від одного шару ВР до іншого шляхом теплопровідності та випромінювання тепла газоподібними продуктами.
Процес горіння ВР (за винятком ініціюючих речовин) протікає порівняно повільніше, зі швидкостями, які не перевищують декількох метрів за секунду.
Швидкість горіння в значній ступені залежить від зовнішніх умов і в першу чергу від атмосферного тиску. Зі збільшенням тиску швидкість горіння збільшується; при цьому горіння може в деяких випадках переходити у вибух або в детонацію. Горіння бризантних ВР в замкнутому об’ємі, як правило, переходить в детонацію.
Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням.
Для збудження вибухового перетворення ВР потрібно надати йому, з визначеною інтенсивністю необхідну кількість енергії (початковий імпульс), яка може буде передана одним із наступних способів:
- механічним (удар, наколювання, тертя);
- тепловим (іскра, полум’я, нагрів);
- електричним (нагрів, іскровий розряд);
- хімічним (реакції з інтенсивним виділенням тепла);
- вибухом іншого заряду ВР (вибух капсуля-детонатора або сусіднього заряду).
Класифікація вибухових речовин – їх розподіл за визначеними ознаками на різні групи:
а) за агрегатним станом на:
газоподібні;
рідкі;
тверді;
пластичні.
б) за хімічними властивостями на:
- фізичні суміші (димовий порох);
- хімічні сполуки:
солі (гримуча ртуть, аміачна селітра й т.і.);
нітросполуки (TНT,ТЕН й т. і.);
нітроаміни (гексоген, октоген й т.і.);
складні ефіри HNO3 (нітрогліцерин й т.і.)
в) за практичним використанням на:
ініціюючі (гримуча ртуть, азид свинцю, ТНРС й т.і.);
бризантні (амотол, TНT, ТЕН, гексоген);
метальні (порохи, ракетне паливо);
піротехнічні склади (дими, зірки);
Основні властивості вибухових речовин
Вибухові речовини оцінюються за багатьма параметрами, вибуховими і фізико-хімічними. Основними вибуховими вважаються: теплота вибуху (енергія вибухового перетворення), температура продуктів вибуху, швидкість детонації, бризантність і фугасність (працездатність).
Фізико-хімічними характеристиками є: чутливість до механічного і теплового впливу, хімічна і фізична стійкість, щільність (вага в одиниці об'єму), температури плавлення та перекристалізації.