- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
а – СЗ-1; б – СЗ-3; в – СЗ-3а; г – СЗ-6
Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
а – СЗ-6М; б – СЗ-1П; в – СЗ-4П; г – СЗ-1Е
Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
а – КЗ-2; б – КЗ-6; в – КЗ-7; г – КЗУ; д - КЗК
Зосередженні, подовжені і фігурні заряди, що виготовляються у військах, складаються (в’яжуться) з тротилових шашок, амонітових брикетів, з пластичної або порошкоподібної вибухової речовини.
Зосередженні, подовжені і фігурні заряди, в залежності від умов їх застосування, можуть бути:
- без оболонок або в оболонках із м’яких або жорстких матеріалів (тканина, картон, папір, гума, толь, ящики, діжки, бідони, пляшки й т.п.)
Оболонки з м’яких матеріалів бувають готовими (звичайні і водонепроникні мішки) або виготовляються на місці виконання робіт (у військах).
Розміри кусків тканини при виготовленні м’яких оболонок для зарядів будь-якої форми визначаються наступним чином: довжина куска повинна бути на 0,2-0,3 м більше довжини заряду, складеною з його подвійною висотою; ширина куска повинна на 0,2-0,3 м перевищувати подвійну ширину заряду, складеною з його подвійною висотою.
Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
а – один ряд малих шашок; б – один ряд великих шашок;
в – три ряди малих шашок; г – два ряди великих шашок;
1 – тканина; 2 – шашки; 3 – запальні гнізда
Уздовж подовжених зарядів укладаються планки (дошки), які разом із зарядами перев’язуються шпагатом через кожні 20-30 см. Обв’язування тканиною подовженого заряду здійснюється в наступному порядку: спочатку охоплюють тканиною торці заряду, а потім обгортають заряд по його довжині. Цим забезпечується достатньо щільне торкання окремих шашок між собою і надійність передачі детонації по всій довжині заряду.
Щоб позначити місце для розміщення капсуля-детонатора, в оболонці заряду прорізають отвір, через який в запальне гніздо шашки вставляють дерев’яний кілок (шпильку).
Для порошкоподібних і гігроскопічних вибухових речовин застосовуються водонепроникні оболонки у вигляді пластикатових, гумових і прорезинених мішків або у вигляді просмолених дерев’яних ящиків, діжок, металевих банок і т.п.
Для зарядів із пластичної ВР найбільш доцільно застосовувати оболонки з м’яких матеріалів (тканина, пластикат) у вигляді шлангів. Заряд виготовляється шляхом набивки шлангу пластичною ВР; кінці шлангу зав’язують шпагатом.
Зручним для практичного застосування є подовжений заряд з ПВВ-4 вагою 2 кг/п.м. (внутрішній діаметр шлангу 40 мм) і довжиною до 2 м.
Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
1 – оболонка з тканини; 2 – ПВВ-4; 3 – відрізок ДШ; 4 – зав’язка шпагатом;
5 – вузли на ДШ; 6 – кінець шпагату для зв’язування зарядів
Для зберігання достатньої гнучкості заряду шланг заповнюється пластитом на 85-90% свого об’єму, при цьому пластит розподіляється рівномірно по всій довжині шлангу.
Із наповнених пластитом шлангів шляхом їх перегинання, відрізання або складання в декілька рядів можна виготовляти заряди будь-яких потрібних розмірів, маси і форми.
Запалювальна трубка або електродетонатор вставляється в заряд із пластиту в будь-якому місці (краще в потовщеній частині або в торці). Для встановлення запалювальної трубки (електродетонатора) в оболонці заряду прорізається отвір, а в масі пластиту дерев’яним кілочком випресовується запальне гніздо на повну довжину капсуля-детонатора. Для більшої надійності запалювальна трубка (електродетонатор) прикріпляється до заряду шпагатом.
Вибух заряду із пластиту може здійснюватися і без капсуля-детонатора, від детонуючого шнура, закладеного (при виготовленні заряду) в масу пластиту і який має в середині заряду не менше трьох вузлів.
Кумулятивні заряди, що виготовляються у військах, можуть бути різної форми і ваги і мати різноманітні оболонки або не мати їх. Кумулятивні порожнини таких зарядів виготовляються без металевих обкладок, внаслідок чого їх пробивна (ріжуча) дія, як правило, значно слабша ніж у кумулятивних зарядів заводського виготовлення, що мають таку ж масу ВР.
Для виготовлення кумулятивних зарядів у військах використовується в першу чергу пластит (ПВВ-4), з якого можна виготовити заряд будь-якої форми. Рекомендується виготовляти два типи кумулятивних зарядів з ПВВ-4:
- подовжений заряд для перебивання сталевих і броньових листів;
- зосереджений заряд для пробивання отворів в сталевих і броньових листах.
Подовжений кумулятивний заряд виготовляється у формі півциліндра з півциліндричною порожниною, фанерованою жерстю. Діаметр кумулятивної порожнини dв приймається рівним полуторній товщині листа, що перебивається (dв=1,5h).