- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- механізоване або дистанційне встановлення;
- створення боєприпасів, які здатні виводити з ладу броньовані машини й уражати їх екіпаж;
- підвищення бойової ефективності мін за рахунок використання в них заряду спрямованої дії;
- оснащення мін складним електронним підривником, за рахунок чого можливе визначення й класифікація цілі, керування боєприпасом;
- застосування при виготовленні мін табельної сучасної протитанкової зброї, яка оснащується електронним неконтактним підривником;
- розробка для застарілих зразків протигусенічних мін сучасних (контактних і неконтактних ) підривників;
- створення універсальних боєприпасів, які розраховані на встановлення за допомогою різноманітних засобів механізації
- об’єднання зусиль ряду країн під час розробки єдиного зразку.
Міни та мінні поля Збройних сил України
Мінно-вибухові загородження складають основу системи інженерних загороджень. Головними мінно-вибуховими загородженнями є загородження з протитанкових мін, оскільки танки і БМП є основною ударною силою сухопутних військ будь-якої армії світу.
Основними елементами інженерних мін є:
- заряд ВР – для ураження або зруйнування об’єкту;
- підривник – спеціальний прилад для ініціювання заряду ВР міни.
Заряд вибухової речовини міни за своєю формою може бути:
- зосередженим;
- кумулятивним.
Підривники за принципом дії можуть бути:
- механічними;
- електромеханічними;
- електричними;
- хімічними.
За терміном дії вони можуть бути миттєвої або сповільненої дії.
Міна разом з підривником є міною остаточно спорядженою. Якщо підривник в міну не встановлений або він не є остаточно спорядженим, така міна є міною не остаточно спорядженою.
Протитанкові міни призначені для мінування місцевості проти танків та іншої рухомої наземної техніки противника ( БМП, БТР, тягачі, ракетні установки).
Протитанкові міни за характером впливу на об’єкт враження розподіляються на:
- протигусеничні ( міни серії ТМ-62);
- протиднищеві ( ТМК-2, ТМ-62М з підривником МВШ-62);
- протибортові ( ТМ-73, ТМ-83).
Протигусеничними є міни, які вибухають під час наїзду на них гусениці бойової машини або колеса автомобіля. внаслідок натискання на верхню поверхню міни або підривника. Такі міни у результаті вибуху забезпечують руйнування елементів ходової частини машини.
Протиднищевими є міни, які спрацьовують під час наїзду на них днищем або гусеницею танку (колесом машини). При підриві таких мін під днищем забезпечується пробивання днища бойової машини з одночасним ураженням екіпажу та пошкодженням вузлів та агрегатів машини. У випадку спрацювання міни під гусеницею – ефект вибуху є аналогічним, як під час вибуху протигусеничної міни.
Протибортовими є міни, які вражають танки та іншу рухому техніку шляхом ураження її у бокову поверхню. При цьому руйнується броня, виводиться зі строю екіпаж, можливе руйнування окремих агрегатів та озброєння.
Основним типом протитанкових мін, які є на озброєнні Сухопутних військ Збройних Сил України є міни серії ТМ-62, в тому числі:
ТМ-62М ( протитанкова міна, 1962 року розробки, у металевому корпусі);
ТМ-62П2 – у пластмасовому корпусі;
ТМ-62П3 – у корпусі із стабілізованого поліетилену;
ТМ-62Т – у корпусі з капронової тканини;
ТМ-62Д – у дерев’яному корпусі;
ТМ-62Б – безкорпусна.
Міни серії ТМ-62 не остаточно споряджені. Вони являють собою заряд ВР, що розташований у корпусі, в оболонці або не має корпусу, з уніфікованим гніздом під табельний підривник ((ТМ-62Б)). Під час зберігання гніздо закривається пластмасовою або поліетиленовою пробкою.
З перелічених вище основними є міни ТМ-62М та ТМ-62П3. Всі міни серії ТМ-62 – протитанкові, протигусеничні (з підривником МВШ-62 ще й протиднищеві), автоматичні, контактні, з механічними підривниками натискної дії. Крім того всі вони у випадку встановлення із запальником МВН-72 можуть бути встановлені як неконтактні тобто можуть спрацьовувати від дії магнітного поля танку без безпосереднього механічного контакту бойової машини з міною.
Міни серії ТМ-62 можуть встановлюватись вручну а також із застосуванням засобів механізації мінування (наземні або вертолітні). В окремих випадках, при застосуванні спеціальних комплектів вони можуть в становлюватись у вигляді керованих по проводах.
Міна ТМ-62М складається з: корпуса, пробки, заряду ВР, додаткового детонатора, капронової ручки для перенесення. Міна під час підготовки додатково комплектується підривником МВЧ-62, якій є основним для мін серії ТМ-62.
За своїми вагово-вибуховими характеристиками ТМ-62М є найбільш потужною з усіх протигусеничних мин, що були розроблені у Радянському Союзі. Вибух ТМ-62 здатен зруйнувати 3-6 траків, коток, пошкоджує балансир.
Вибух міни відбувається при натисканні гусениці на підривник. Відсутність натискної кришки у ТМ-62М знижує ймовірність підриву танка на мінному полі, але в той же час підвищує стійкість міни до впливу на неї ударної хвилі вибухів зарядів розмінування.