- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Запалювання звичайним сирником
Запалювальні трубки промислового виготовлення мають 3 терміни уповільнення: 50с (ЗТП-50); 150с (ЗТП-150) і 300с (ЗТП-300). Вони герметичні, можуть застосовуватися для підривання зарядів у воді. Запалювальні трубки виготовляються з тертковим або механічним запалюванням вогнепровідного шнура.
Характеристики запалювальних трубок
Характеристики |
Найменування трубок |
||
ЗТП-50 |
ЗТП-150 |
ЗТП-300 |
|
Час уповільнення вибуху, с |
|
|
|
- на повітрі |
50 |
150 |
360 |
- у воді на глибині 5 м |
40 |
100 |
300 |
Довжина, см |
55 |
150 |
100 |
Вага, г |
50 |
75 |
65 |
Колір вогнепровідного шнура |
Сірувато-білий |
Голубий* |
*Трубки ЗТП-300 перших випусків мають вогнепровідний шнур сірувато-білого кольору.
Одній особі дозволяється підпалювати не більше 5 запалювальних трубок. Підпалювання здійснюється лише за командою старшого. Запаливши запалювальні трубки, підривники повинні відійти на безпечну відстань або в укриття, не чекаючи загальної команди.
Після команди «ВІДХОДЬ» всі, в тому числі й такі, що не встигли запалити запалювальні трубки, відходять у призначене заздалегідь укриття або на безпечну відстань.
Якщо заряд не вибухнув, підривнику, що здійснював його установку, дозволяється підходити до заряду (за командою старшого) не раніше ніж через 15 хвилин після того, як за розрахунком мав відбутися вибух. Під час підходу необхідно уважно слідкувати, чи відсутні ознаки горіння вогнепровідного шнуру або самого заряду.
Підривання детонуючим шнуром
Детонуючий шнур призначений для одночасного підриву декількох зарядів, наприклад, при підриванні мостів, будівель і т.п., а також для безкапсульного підривання зарядів ВР, що закладені у важкодосяжних місцях.
Детонуючий шнур складається з серцевини - бризантної ВР, двох направляючих ниток і ряду внутрішніх та зовнішніх опліток, покритих оболонкою, що ізолює від вологи.
Детонуючий шнур (бухта 50 м)
1 – ВР (тен); 2 – зовнішня оболонка; 3 – направляюча нитка
В залежності від виду вологоізолюючої оболонки, детонуючий шнур, яким забезпечуються війська, поділяється на марки ДШ-Б і ДШ-В. Оболонка шнуру марки ДШ-Б являє собою шар водонепроникної мастики, поверх якої навиті червоні нитки. Оболонка шнуру марки ДШ-В є більш водонепроникною і виконана з пластикату червоного кольору. Червоний колір оболонок детонуючого шнуру дозволяє легко відрізнити його від шнуру вогнепровідного. Діаметр детонуючого шнуру обох марок дорівнює 5-6 мм.
Детонуючий шнур вибухає зі швидкістю не менше 6500 м/с. Його необхідно оберігати від механічних пошкоджень, а також від впливу вологи і вогню; від вогню детонуючий шнур може загорітися і повільно горіти; при прострілі кулею він може вибухнути.
Детонуючий шнур відрізками довжиною 50 м зберігається згорнутими в бухти з покритими мастикою кінцями в сухих прохолодних приміщеннях окремо від ВР і підривних зарядів.
Детонуючий шнур підривається запалювальною трубкою, зарядом ВР або електродетонатором.
Однією запалювальною трубкою або одним електродетонатором можно підірвати до шести кінців детонуючого шнура; при більшій кількості кінців їх підривають тротиловою шашкою, яку у свою чергу підривають запалювальною трубкою або електродетонатором.