- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Підривання (викорчовування пенька):
1 – заряд; 2 – забивка; 3 – запалювальна трубка
При наявності стрижньового кореня заряд повинен прилягати впритул до нього. Забивання шпар обов’язкове.
Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
Сталеві елементи конструкцій підриваються контактними зовнішніми зарядами, які за формою можуть бути: подовженими, зосередженими або фігурними.
Підривання сталевих елементів конструкцій неконтактними зарядами здійснюється тільки у виключних випадках і за умов, що кінці елементів міцно закріплені у вузлах конструкції.
Контактні заряди мають щільно прилягати до металевих елементів, що підриваються. У випадку нещільного прилягання зарядів величина повітряного зазору, висота заклепочних голівок, товщина зварного шву й т.і. включаються в розрахункову товщину елементів, що перебиваються.
Сталеві листи підриваються двома способами:
- перший спосіб – подовженими зарядами, що перекривають сталеві листи по всій ширині:
Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
1 – заряд із тротилових шашок; h – товщина листа; b- ширина листа
Вага зарядів, необхідних для перебивання листів товщиною до 2 см включно, визначається за формулою
C = 20 F
а для перебивання листів товщиною більше 2 см – за формулою
C = 10 hF,
де С – вага заряду у грамах;
h – розрахункова товщина листа в сантиметрах;
F – площа поперечного перерізу листа по площині перебивання у см2.
- другий спосіб – правилом із розрахунку по товщині листів.
Згідно з цим правилом на кожний сантиметр товщини листа приймається:
- при товщині листів до 2 см включно – укладають один ряд малих тротилових шашок;
- при товщині листів більше 2 см - h/2 х h рядів тих же шашок на кожний сантиметр товщини листа (h - товщина в сантиметрах).
При цьому дрібні розміри товщини листів і дрібні числа, що виражають кількість рядів шашок, округляються до цілих значень в бік збільшення.
Подовженні заряди для перебивання сталевих листів можуть виготовлятися також з пластичної ВР (ПВВ-4). Вага пластичних зарядів визначається за формулами:
C = 20 F і C = 10 hF без змін.
Для перебивання і пробивання стальних листів товщиною більше 2 см доцільно застосовувати кумулятивні подовжені і зосереджені заряди.
Вага подовжених кумулятивних зарядів із пластиту визначається за формулою:
C = 10 hF зі зменшенням у два рази.
Вага зосереджених кумулятивних зарядів із тієї ВР визначається за формулою:
C = 2,5h3
При перебиванні і пробиванні броньових листів вага як кумулятивних, так і не кумулятивних зарядів визначається за правилами розрахунку зарядів для підривання звичайних сталевих листів зі збільшенням у два рази.
Сталеві стержні, прутки круглого перерізу діаметром до 2 см підривають зарядом тротилу масою 200 г, або зарядами пластичної ВР вагою 100 г; при діаметрі більше 2 см маса заряду визначається за формулою
C = 10D3
де С – вага заряду в грамах;
D – діаметр стержня (прутка) в сантиметрах.