- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Загальні відомості
Інженерні загородження – це інженерні засоби, споруди та руйнування, які встановлені або влаштовані на місцевості з метою нанесення втрат противнику, затримання його просування, ускладнення його маневру, змушення рухатись у вигідному для нас напрямку.
Інженерні загородження за типом розподіляються на:
- мінно-вибухові;
- невибухові;
- комбіновані;
- електризовані.
Інженерні міни класифікуються:
за призначенням – протитанкові, протипіхотні, протидесантні, протитранспортні, об’єктні, спеціальні, сигнальні.
за способом ураження – протигусенічні, протиднищеві, протибортові, протидахові, фугасні, осколкові, донні, якірні, сплавні.
за характером ураження – фугасні (натискні) та осколкові (натяжної та електричної дії) з коловим та спрямованим ураженням;
за ступенем спорядження – остаточно та не остаточно споряджені;
за ступенем небезпеки – що знешкоджуються і такі, що не знешкоджуються, що вилучаються з місця встановлення і такі, що не можливо вилучити;
за видом зовнішнього впливу – контактні та неконтактні;
за строком дії – миттєвої та уповільненої дії;
за родом використання – учбові та бойові;
за ступенем готовності – першої та другої.
Перший ступінь - загородження приведені в повну бойову готовність: міни остаточно споряджені й установлені, а керовані міни й мінні поля наведені в бойовий стан, огородження мінних полів відсутні, невибухові загородження повністю підготовлене, проходи й переходи через них закриті, зруйновані або заміновані.
Другий ступінь - загородження підготовлені до швидкого перекладу їх у перший ступінь: міни остаточно споряджені й установлені, але мінні поля огороджені; керовані міни й мінні поля перебувають у безпечному стані, невибухові загородження підготовлені повністю але проходи й переходи через них не закриті, не зруйновані й не заміновані або заміновані керованими мінами, що втримуються в безпечному стані.
Перше навчальне питання: “Інженерні загородження іноземних армій, їх класифікація та порядок влаштування. Мінні поля, способи їх встановлення.”
В іноземних арміях як основний вид інженерних загороджень в усіх видах бойових дій розглядаються мінно-вибухові загородження.
Найбільше застосування знаходять протитанкові та протипіхотні мінні поля.
Згідно класифікації, прийнятої у США, всі мінні поля у залежності від їхнього призначення та розташування розподіляються на:
Захисні – встановлюються на обмежений час і можуть зніматися своїми підрозділами, влаштовуються для тимчасового прикриття опорних пунктів та районів розташування підрозділів від атак противника. Нестандартна схема мінування та міни без елементів, які запобігають їх знешкодженню.
Тактичні – складова частина загальної системи загороджень позиції або району зосередження. Улаштовуються за стандартною схемою мінування, використовуються усі типи мін (в тому числі ЗДМ).
- оборонні – встановлюються за стандартною схемою 1-4-8 (1 ПТМ-4 ППМ оск.-
8 ППМ фуг.), при цьому 5% ПТМ встановлюються в положення, що не дозволяє їхнє вилучення. Мінімальна глибина мінних полів не менш 100м, бажана – 300-500м.
- загороджувальні – встановлюються перед усім фронтом за стандартної схемою 3-4-8 (3 ПТМ-4 ППМ оск.-8 ППМ фуг.), при цьому 20% ПТМ встановлюються в положення, що не дозволяє їхнє вилучення.
Очагові – влаштовуються на території противника в межах дії зброї дивізійної ланки, з метою утримання противника, порушення його бойового порядку, ускладнення використання районів місцевості та шляхів маневру. Мають будь які розміри та форму, від однієї групи до декількох груп вздовж шляхів або маршрутів. Міни з елементами, що не дозволяє їхнє вилучення та такі, що встановлюються із застосуванням засобів дистанційного мінування.
Забороняючі – подібні очаговим, але відрізняються тим, що влаштовуються за межами зброї дивізійної ланки. Основне призначення - ускладнення та порушення діяльності противника в тилових районах, заборона використання об‘єктів.
Хибні – влаштовуються з метою введення противника в оману, коли недостатньо часу, засобів та сил для влаштування інших мінних полів.
Для їхнього встановлення широко застосовуються різні за будовою мінні загороджувачі.
Останнім часом широкого застосування набули системи дистанційного мінування.