Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):

1- світловий сигнал; 2- односторонній знак (30х30 см); 3- прохід

Для забезпечення пропуску військ по проходах організується комендантська служба.

Схема комендантської служби на проходах:

1-12 – регулювальники, 13-14 – командири відділень; 15 – командир взводу;

16 – знаки для позначення проходів; 17 – знаки для позначення шляхів виходу до проходів

Проходи позначають покажчиками з такими ж номерами, що й шляхи, які підходять до них. На кожні три-шість проходів призначається комендант.

Комендант завчасно:

- встановлює зв’язок з командирами частин і підрозділів, на потребу яких пророблені проходи,

- виставляє комендантські пости,

- ставить завдання старшим постів,

- організує і контролює їхні дії,

- розподіляє засоби для поширення проходів, їхнього позначення і закриття.

На кожний прохід призначають комендантський пост у складі 2-3 осіб. Старший посту організує регулювання руху військ по проходу, виставляючи регулювальників на початку й наприкінці проходу, зустрічає підрозділи, що підходять до проходу і забезпечує їхній пропуск.

Комендантські пости забезпечуються сигнальними засобами для регулювання руху.

Організація комендантської служби на проходах звичайно покладається на підрозділи інженерних військ.

Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».

В системі інженерних загороджень, які створюються в обороні, велике місце займають невибухові загородження, які за своїм призначенням розподіляються на:

- протитанкові;

- протипіхотні;

- протидесантні.

До протитанкових невибухових загороджень відносяться:

- рови;

- ескарпи (контрескарпи);

- надовби (дерев’яні, металеві, залізобетонні, кам’яні);

- бар’єри у лісі з колод та на берегах водойм з льоду;

- загородження з металевих їжаків;

- барикади у населених пунктах;

- снігові вали;

- смуги обмерзання на гірських схилах;

- ополонки (майни) на річках та водоймах;

- затоплення місцевості;

- завали у лісі та населених пунктах.

Протитанкові невибухові загородження влаштовуються згідно з місцевістю на якій розташовуються підрозділи з урахуванням маскуючи та тактичних властивостей місцевості.

Протитанкові рови

Відриваються на рівній місцевості й на схилах з ухилом до 15 градусів. Для відривання 100 метрів рову потрібно 20-25 маш.-год. роботи ЕОВ-4421

Рови можливо влаштовувати вибуховим способом, укладанням подовженого заряду (масою 12-14 кг/п.м.) на глибину 1,2-1,3 м по всій довжині рову

Ескарпи

Відриваються на скатах, повернених до противника, які мають крутість 15-45 градусів. Для влаштування 100 метрів ескарпу потрібно 10 маш.-год. ЕОВ-4421.

Контрескарпи

Відриваються на скатах, повернених убік своїх військ, що мають крутість 15-45 градусів. Для влаштування 100 м контрескарпу потрібно 20 маш.-год. роботи ЕОВ-4421.

В сучасних умовах застосування контрескарпів майже виключено.

Надовби

Улаштовуються з колод діаметром 28-30 см, залізобетонних або металевих балок або каміння, встановлених у три-п'ять рядів у шаховому порядку й з’єднаних між собою колючим дротом. Для установки одного ряду довжиною 100 метрів потрібно 60-90 шт. надовб і від 50 до 125 люд.-днів

Бар'єри у лісі

Улаштовуються на дорогах, просіках і на ділянках рідкого лісу. Для влаштування одного 5м бар’єра потрібно 12 штук 3,5-м колод, 24 штуки 5м колод, 7 кг дроту й 4 люд. дня

Бар'єри в горах

Улаштовуються на гірських дорогах, в ущелинах і каньйонах. Для влаштування одного 5 м бар’єра потрібно 30 м³ каміння і 7,5 люд.-днів.

Бар’єри з льоду

Улаштовуються на берегах водойм при товщині льоду більше 20 см. Лід для влаштування бар’єрів беруть у берега водойми з ополонки. Для влаштування 100 м бар’єру потрібно 600 м³ льоду й 50 люд.-днів

Барикади

Улаштовуються в населених пунктах на вулицях і в проміжках між будівлями із застосуванням цегли, каміння, мішків із землею та інших місцевих матеріалів. Їх скріплюють з міцними будівлями й огорожами. Для влаштування однієї 5м барикади потрібно 10 м³ лісоматеріалу, 2 тони металу, 50 м³ каміння і 7,5 люд.-днів.

Їжаки

Улаштовуються на дорогах, вулицях населених пунктів в два-чотири ряди у шаховому порядку з відстанню між рядами 2 м. Їжаки скріплюють між собою балками або колодами за допомогою дроту. Для встановлення 10 готових їжаків потрібно 5 кг колючого дроту, 400 кг двотаврових балок і 2 люд.-днів

Завали в лісі

Улаштовуються глибиною не менш 30 м на узліссях, галявинах і дорогах з дерев діаметром не менше 20 см з відстанню між ними не більше 6 м. Зруби (комлі) дерев дротом прикріплять до пнів, висота яких має бути 60-120 см. Для влаштування завалу довжиною 100 м потрібно 400 кг колючого дроту, мотопила і 3,5 люд.-днів.

Завали в горах

Улаштовуються на гірських дорогах, в ущелинах, каньйонах шляхом обвалення гірських порід вибуховим способом або засобами механізації (ТБС-86, бульдозером). Для влаштування одного завалу потрібно 200-500 кг ВР, 10 маш.-годин роботи бульдозера і 15-30 люд.-днів.

Завали в населених пунктах

Улаштовуються на вулицях у проміжках між будівлями з використанням зруйнованих будинків. Для влаштування одного завалу потрібно 200-300 кг. ВР, 5 маш. годин роботи бульдозера і 10-20 люд. Днів.

Снігові вали

Улаштовуються з пухкого снігу. Сніговий покрив попереду вала залишають цілим. Поверхню валу злегка втрамбовують, перехід від вала до снігового покриву влаштовують плавним. Для устаткування 100 м снігового валу потрібно 4-5 маш.годин роботи БАТ-М (ТБС-86) і 40-50 люд. днів.

Смуги зледеніння

Улаштовуються на передніх скатах із крутістю не менш 15 градусів. Сніг з наміченої смуги зледеніння прибирають убік противника, потім на ній наморожують льод. Наморожування здійснюють шарами поперек схила. На влаштування 100 м смуги зледеніння потрібно 15 люд. Днів.

Ополонки.

Улаштовуються за допомогою бензиномоторних пил на водоймах уздовж свого берега при товщині льоду більше 20 см. Вийнятий лід використають для влаштування бар’єрів у проміжках між ополонками. На влаштування 100 м ополонки потрібно 5 люд. Днів.

Протипіхотні невибухові загородження

Дротяні сітки на високих кілках.

Улаштовуються із трьох-п'яти рядів колів, забитих у шаховому порядку й обплетених колючим дротом.

Організація влаштування: 1-й розрахунок (3 людини) розбиває мережу; 2-й розрахунок (9 груп по 2 людини) забиває коли в ґрунт (кувалдами, стукалками, ручними бабами) на глибину 0,5-0,7 м; 3-й розрахунок (15-20 груп по 3-4 чоловік) обплітає коли колючим дротом (зовнішні ряди п'ятьома нитками - дві по діагоналі й три горизонтально; внутрішні й проміжки між рядами трьома нитками - дві по діагоналі й одна зверху. Спочатку обплітають перший ряд колів (найближчий до противника), потім проміжок другий ряд і т.д. при обплітанні 2-є людей розмотують моток колючого дроту, а 1-2 людини прибивають його до колів скобами із слабиною (з боку, протилежного противнику)

Для влаштування 100 м трьохрядної мережі потрібно 10 мотків однопрядного дроту, 25 кг. скоб, 100 колів довжиною по 1,75 і 12 люд. днів