- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Перевірка цілісності жили саперного дроту
1 – дріт на котушці; 2 – кінці дроту; 3 – малий омметр
Перевірка справності ізоляції здійснюється в ємкості з підсоленою водою (1-2 стакани повареної солі на відро води), в яку опускають металевий лист, зачищений до блиску, площею не менше 100 см2 і бухту дроту, що випробовують. Один кінець дроту випускають із ємкості та ізолюють, а другий кінець і металевий лист приєднують до затисків омметра.
Ізоляція вважається справною, якщо стрілка омметра буде показувати опір не менше 3000 Ом. Якщо при перебуванні бухти у воді протягом 20-30 хвилин показники омметра будуть менше 3000 Ом, то ізоляція несправна.
Для виявлення несправності потрібно повільно витягувати кінець дроту із води, обтираючи його насухо ганчіркою; рух стрілки омметра в бік збільшення опору покаже, що ділянка дроту із зіпсованою ізоляцією вийшла з води. Виявлені ділянки дроту із зіпсованою ізоляцією покриваються ізоляційною смугою.
При підривних роботах дріт не можна піддавати зайвому натягненню, перекручуванню, перетиранню й т.п. Після закінчення робіт дріт має бути очищеним від бруду, промитий і просушений.
Для роботи дріт перемотується на саперну котушку. Внутрішній кінець дроту випускається назовні на 1 м.
Для зрощення дротів оголених на довжину 5 см кінці жили зачищають до блиску, щільно скручують, знову зачищають та ізолюють стик ізоляційною стрічкою, захоплюючи краї ізоляції дротів на 1,2-2 см.
Джерела струму.
Для підривання зарядів електричним способом, застосовуються:
- спеціальні підривні машинки;
- сухі батареї та елементи;
крім того, можуть бути використані:
- акумуляторні батареї;
- пересувні електричні станції;
- а також освітлювальні і силові мережі місцевих електростанцій.
В якості джерела струму у військах застосовується конденсаторна підривна машинка КПМ-1А.
Вона має масу 1,6 кг і переноситься на плечовому ремені в брезентовому футлярі, в якому розташовані також пульт для перевірки, кабель для з’єднання двох машинок і запасна приводна ручка.
Машинка здатна підривати:
- до 100 послідовно з’єднаних електродетонаторів ЕДП і ЕДП-р при загальному опорі мережі до 350 Ом;
- або до 5 паралельно з’єднаних електродетонаторів ЕДП і ЕДП-р при загальному опорі мережі до 15 Ом.
Напруга на затисках машинки досягає 1500 В.
Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
1 – пластмасовий корпус; 2 – плечовий ремінь; 3 – заглушка штепсельного роз’єму;
4 – кришка футляра; 5 – з’єднувальний кабель; 6 – відсік для укладки пульту і з’єднувального кабелю; 7 – штепсельний роз’єм з контактами; 8 – вікно неонової лампи; 9 – лінійні затиски; 10 – кнопка підриву; 11 – пружинна заслінка; 12 – привідна ручка; 13 – брезентовий футляр; 14 – металева пластина з інструкцією
Для підготовки підривної машинки до дій необхідно:
- відкрити кришку брезентового футляру;
- великим пальцем лівої руки відсунути пружинну заслінку;
- правою рукою вставити в гніздо машинки приводну ручку до упору;
- приєднати зачищенні кінці магістральних дротів до лінійних затисків машинки так, щоб оголені жили не торкались одна одної і не замикались між собою;
- рівномірно крутити приводну ручку за ходом годинникової стрілки з швидкістю 3-4 обороти в секунду до появи рівномірного свічення неонової лампи.
Крутити приводну ручку більше 15 с забороняється. З припиненням крутіння ручки неонова лампа гасне, але машинка залишається зарядженою. Не рекомендується також заряджати машинку раніше ніж через 2 хв. до подачі команди «ВОГОНЬ».
- для здійснення підриву за командою «ВОГОНЬ» необхідно натиснути на кнопку підриву до упору;
- вийняти приводну ручку із гнізда;
- відімкнути кінці магістральних дротів і закрити кришку футляра.
У випадку, коли за якої-небудь причини після приведення машинки КПМ-1 в положення готовності до підриву, підрив здійснений не був (не буде натиснута кнопка підриву, накопичувальний конденсатор може бути розряджений через розрядний опір. Розрядження накопичувального конденсатора здійснюється після вилучення приводної ручки із її гнізда, коли гніздо закриється пружинною заслінкою, що звільнилася. При цьому контакти розрядного опору замикаються і підключають до нього конденсатор. Таким чином, при вийнятій приводній ручці здійснити підрив не можна.
Двома паралельно з’єднаними між собою машинками КПМ-1, можна підірвати:
- до 200 послідовно з’єднаних електродетонаторів ЕДП і ЕДП-р при загальному опорі мережі 700 Ом;
- або до 5 паралельно з’єднаних електродетонаторів ЕДП і ЕДП-р при загальному опорі мережі 30 Ом.
Для перевірки справності підривної машинки КПМ-1 застосовують пульт-пробник.