«Мій веселий дзвінкий м'яч»

Діти сидять на стільцях. Вихователь стає перед ними на деякій відстані і показує вправу з м'ячем. Він показує як легко і високо стрибає м'яч, якщо відбивати його рукою. При цьому вихователь каже:

Мій веселий дзвінкий м'яч

Ти куди помчав у скач?

Жовтий, синій, блакитний

Не здогнатись за тобою.

Потім він викликає 2-3 дітей і пропонує їм пострибати разом з м'ячем. Вихователь знову показує вправи з м'ячем, які супроводжує читанням віршів. Закінчивши вірш, він говорить: «Зараз наздожену!». Діти перестають стрибати і тікають від вихователя, який вдає, що ловить дітей.

Методичні вказівки. При повторенні гри вихователь викликає велику кількість дітей. При закінченні гри, можна запропонувати всім дітям одночасно бути м'ячиками. Вихователь повинен вимовляти текст в досить швидкому темпі, відповідному стрибкам дітей. Якщо діти не зможуть відтворити рухи м'яча, їм треба показати як стрибає м'яч.

Ігри на орієнтування у просторі «Де дзвенить?»

Діти сидять або стоять по одну сторону кімнати. Вихователь пропонує їм відвернутися до стіни і не повертатися. В цей час няня з дзвоником ховається за шафу в протилежній стороні кімнати. Вихователь пропонує послухати, де дзвенить дзвоник. Діти йдуть на звук дзвоника, знаходять його і знову збираються біля вихователя. Няня ховається в інше місце. Гра повторюється.

Методичні вказівки. Вихователь відволікає дітей, щоб вони не дивилися, куди ховається няня. Дзвонити у дзвоник треба спочатку тихо, потім голосніше. При неодноразовому повторенні гри дзвонити в дзвоник замість няні може хто-небудь з дітей.

1.2.2. Друга молодша група (4-й рік життя)

У цьому віці дитина вже володіє порівняно великим запасом рухів, але не звертає уваги на результат своїх дій – віна має задоволення від самих рухів, їх емоційного впливу.

Підвищується прагнення діяти самостійно. У той же час увага нестійка.

Формування рухових навичок і вмінь продовжується на основі імітаційних дій знайомих образів.

Рухливі ігри проводяться щоденно (6-10 хв.) у різний час дня: уранці ігри спокійного характеру (але не одразу після сніданку); удень – з великим навантаженням; увечері краще проводити ігри з музичним супроводом.

Слід пам'ятати, що діти 4-го року життя прагнуть до колективних форм спілкування. Їм подобається показувати вихователю свої успіхи у рухах.

Більше сюжетних рухливих ігор, основним змістом яких залишаються відтворювання дій тварин, птахів, людей.

Ігри з бігом, з підскоками і стрибками, з підлазінням і лазінням, з кидками і ловлею, на орієнтування у просторі.

Ігри з бігом і стрибками

«Принеси іграшку»

Іграшки розкладають на протилежній стороні кімнати. Вихователь кличе до себе дітей і просить принести іграшки. По його вказівці діти йдуть або біжать за іграшками і приносять їх вихователеві. Похваливши дітей, він просить віднести іграшки на місце.

Методичні вказівки. Гру можна ускладнити, додавши завдання: дійти до іграшки по вузькій доріжці або переступаючи через невисокі предмети.

«Не запізнися»

На підлозі по колу розкладають кубики або іграшки. Діти стають біля іграшок (кожний біля своєї). По сигналу вихователя вони бігають по всій кімнаті, намагаючись не зачепити один одного і не збити іграшки. По сигналу «Не запізнися!» діти біжать до своїх іграшок.

Методичні вказівки. Слідкувати щоб діти бігли до своєї іграшки.

«Злови комара»

Діти стоять по колу обличчям до центру, на відстані витягнутих рук. Вихователь знаходиться у середині кола. В руках у нього палиця (довжина 1,5-2 м) з прив'язаним на мотузці комаром з паперу або матерії. Вихователь кружляє мотузку трохи вище за голови дітей. Коли комар пролітає над головою, діти підстрибують, прагнучи зловити його обома руками. Той, хто зловить комара, говорить: «Я зловив!». Гра продовжується.

Методичні вказівки. Слідкувати щоб діти не зменшували коло під час підстрибувань. Обертаючи палицю з комаром, вихователь то опускає, то підіймає її.