«Алфавіт»

Підготовка. Креслять лінію старту. Гравці шикуються біля лінії.

Хід гри. При кожному стрибку гравець має назвати одну з букв алфавіту (спосіб стрибання має бути складним, щоб важко було безпомилково стрибнути тридцять три рази, називаючи всі букви алфавіту). Зробивши помилку, гравець має відразу назвати рослину на цю букву чи тварину, чи місто, про що домовляються перед грою. Якщо це вдалося зробити відразу, гравець може починати стрибати спочатку, якщо ні — черга наступного гравця. Завдання учасника гри — пройти всі букви алфавіту.

Правила. Способи стрибання визначають до початку гри.

«Боротьба вужів»

Підготовка. Гравці діляться на дві команди. Стають у колони, кладуть руки на пояс попереду стоячому гравцю (творять «вужів»).

Хід гри. Гравці стають напроти себе, стараються руками першого гравця досягти «хвоста» противника, обороняючи власний «хвіст» перед противником. Поступова кількість гравців зменшується. Перемагає команда у якої залишилося більше гравців.

Правила. Не можна відпускати руки, тобто розривати «вужа».

«Одвічний рух»

Підготовка. Гравці стають або сідають по колу.

Хід гри. Один гравець починає показувати різні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє тощо. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить з гри.

Правила гри. Рухи не можна повторювати.

«Уникали й оригінали»

Підготовка. Групу ділять на дві чи більше команди. Кожна стає в колону на лінії старту. Через чотири-п'ять метрів фініш.

Хід гри. За сигналом перша дитина з кожної команди біжить до фінішу і назад, передаючи естафету наступному гравцеві. Команди змагаються в оригінальності.

Наступний гравець має досягти фінішу іншим способом: стрибками, підскоками тощо, але не повторюючи рухів.

Правила. Способи пересування повинні бути різні.

Розділ 3 рухливі ігри на місцевості

Рухливі ігри у позашкільній формі роботи (у дитячих таборах відпочинку, дитячих спортивних школах, у клубах, палацах культури, на дитячих майданчиках, стадіонах, у парках культури і відпочинку, на туристичних базах), мають свою організацію і методику проведення. Для позашкільної роботи можна підбирати ігри значно глибші по змісту, які потребують більшого часу для їх проведення, але для меншої кількості дітей. У позашкільній формі роботи значно легше привчати дітей до самостійного використання засобів фізичного виховання у побуті та у повсякденній практичній діяльності.

Ігри на місцевості належать до рухливих, разом із тим вони відрізняються від них як змістом, так і задачами, які вирішують, а також умовами, методикою проведення. Ігри проводяться на галявині, на пересічній місцевості, у лісі. Ігри на місцевості передбачають наявність у дітей певної підготовки, знань і навичок. Серед дітей ігри на місцевості користуються великою популярністю, викликають у них задоволення і, крім того, дуже корисно впливають на їх загальний розвиток, розвиваючи ініціативу, вміння спритно пересуватись, добре маскуватись, правильно орієнтуватися в різноманітних ігрових ситуаціях, долати певні перешкоди, пов'язані з використанням умов і завдань гри тощо.

Обов’язковою умовою проведення гри на місцевості являється організованість і свідома дисципліна учасників. Обов’язково рахувати учасників на початку та на при кінці занять. Гра, яка проводиться на великій площині та передбачає переміщення учасників по лісу, проводиться за певним часом та супроводом дорослих. Напередодні гри її керівник (тренер) повинен провести докладну розвідку місцевості, намітити вихідні пункти груп ( команд), передбачити місця збору. Форма одягу повинна відповідати погодним умовам та місцю проведення.

Ігри на воді проводяться під наглядом старших, які вміють добре плавати. Керівник повинен попередньо обстежити місце для гри на воді. Температура води, особливо для дітей молодшого шкільного віку, не менше 22 градусів. Обов'язково рахувати дітей до заходу у воду і після. Обов’язкова присутність лікаря. Час перебування на воді обмежено.

Пояснення більш складних ігор краще проводити до виходу на місцевість. У двосторонніх іграх сили супротивників повинні бути рівні (по числу гравців, за віком, фізичною підготовкою, рівною кількістю хлопчиків та дівчат у командах). Інвентар готують заздалегідь самі учасники за наказом керівника.

Тренер або декілька тренерів повинні підготувати суддів – посередників, які б добре знали хід гри, її завдання, уміли завжди оцінити й знайти правильний вихід із будь-якого становища . Бажано, щоб судді – посередники самі не брали участь в грі, а тільки стежили за дотриманням правил і дисципліни гравцями і разом із тренером визначили перемогу тієї чи іншої команди . Судді-посередники повинні мати нарукавну пов'язку або інший знак, який виділяв би їх серед гравців. Кожна гра на місцевості повинна розпочинатись й закінчуватись за заздалегідь визначеними сигналами та визначеним часом. Після закінчення гри тренер разом з усіма гравцями повинен проаналізувати їх хід, визначити переможців (групи або команди), окремих гравців, які особливо успішно виконували завдання, та суддів - посередників , які успішно справилися зі своїми обов'язками, а також сказати про тих, хто отримав зауваження.

Дотримання дисципліни, правил та умов гри на місцевості сприяє її якісному проведенню і підвищує зацікавленість дітей.

В дитячих таборах відпочинку проводяться ігри, які сприяють оздоровленню дітей і змістовному здоровому відпочинку. Вони також сприяють зміцненню дружби серед дітей, що приїздять до табору з різних шкіл.

Форми організації ігрової діяльності у дитячих таборах відпочинку: народні ігри, ігри-вікторини, ігри на місцевості, вечір ігор і сюрпризів, ігри-атракціони, веселі старти.

Ігри плануються з урахуванням розпорядку табірного дня у сполуці з іншими заняттями з фізичної культури. Вони проводяться під час ранкової зарядки, на зборах загонів, як окремі заходи між загонами.

Рухливі ігри входять у програму спортивних змагань і спартакіади, проводяться як самодіяльні зустрічі між командами на святах, прогулянках.

Товариські зустрічі з рухливих ігор бажано проводити з сусідніми таборами.

На дитячих майданчиках ігри проводяться під керівництвом вихователя, педагога.

Основні задачі: організація культурного відпочинку, оздоровлення дітей, сприяння їх фізичному розвитку, удосконаленню і закріпленню знань і навичок, які отримують діти у школі.

У дитячих клубах рухливим іграм приділяється увага при проведенні масових заходів. Рекомендовано організувати гурток масовиків-витівників, де будуть готувати організаторів ігор. Мару – перший ввів поняття масовик-витівник.

Заповіді витівника:

• Посмішка і хороший настрій – основа успіху.

• Говори чітко, голосно, коротко.

• Витівники мають бачити все.

• Заздалегідь знайди собі помічників.

• Добираючи ігри, думай про вік учасників, місце проведення реквізити.

• Гра не повинна принижувати людської гідності.

• Будь готовий запропонувати іншу гру, якщо перша на вдалася.

• Витівник вболіває за всіх.

• Підбадьорюй і підхвалюй гравців і вболівальників.

• Умій подякувати всім за участь у грі.

У перелік ігор на місцевості входять ігри з ходьбою, бігом, стрибками, метанням та іншими фізичними вправами. По ходу цих ігор учасників привчаються застосовувати знання, рухові уміння і навички у нових умовах. Виконання фізичних вправ ускладнюється додатковими задачами по орієнтуванню, спостережливості, слуху, маскуванню та інше.

Гра на місцевості, в залежності від її складності і кількості учнів, потребує більшої або меншої підготовки.

Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, ознайомити з правилами, розподілити завдання.

Ігри на воді проводяться під наглядом старших, які вміють добре плавати. Керівник повинен попередньо обстежити місце для гри на воді. Температура води, особливо для дітей молодшого шкільного віку не менше 22 градусів. Обов'язково рахувати дітей до заходу у воду і після. Обов’язкова присутність лікаря. Час перебування на воді обмежено.