Частина 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ В ПРАКТИЦІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
Валеологічний обсяг роботи в практиці психічного оздоровлення щонайменше можна структурувати у наступні напрямки:
дослідження ролі вищих психічних аспектів у збереженні та зміцненні здоров’я;
зміцнення та оздоровлення психіки;
психосоматична гармонізація;
психоекологія життєвого простору;
просвітницька робота, оволодіння методиками, які сприяють формуванню, збереженню та зміцненню здорового способу життя (з урахуванням індивідуальних особливостей людини).
Розділ 2. Роль вищих психічних аспектів у збереженні та зміцненні здоров’я
Справжнє світло світить кожному,
хто приходить у світ...,
…але ніхто його не побачить,
якщо не буде знову народженим.
НЗ. Ін. 1:3; 3-21
На окриллі, на підкрилку, на крилі,
Лиш би тільки, боронь Бог, не на мітлі.
Лиш би тільки, боронь Бог, не шкандибать,
І не повзать, й не скрадатися, мов тать.
Не багато в тебе, Господи, прошу –
Лиш знічев’я б не стоптати споришу…
На окриллі, на підкрилку, на крилі –
Лиш небесно, щоб торкатися землі.
Це бажання, чи це кредо, чи це хіть?!
Ой нелегко власну душу зрозуміть.
В. БУДЕННИЙ
1. Вступ
Виходячи з уявлень про людину як ієрархічну систему пірамідального типу, що включає в якості підсистем: надсвідомість чи духовний елемент (вершина піраміди), психіку (інтелектуально-емоційна сфера) і тіло, першим реалізаційним етапом щодо збереження та зміцнення здоров’я повинно бути вирішення вищих індивідуальних завдань, які відносяться до області надсвідомості.
Вищі рівні свідомості в сучасній науці прийнято називати надсвідомістю, а в загальнокультурному діапазоні – духовною сферою. Це надособистісний, чи трансперсональний рівень на якому досвід особистості вже утилізований та узагальнений. Вивчається він глибинною і трансперсональною психологією, у джерел якої стояли З.Фрейд, К.Г. Юнг, С.Гроф і ін.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАДСВІДОМОСТІ
1. Альтруїзм, здатність жертвувати своїми власними інтересами.
2. Сприйняття життя як єдиного потоку, розуміння причинно-наслідкових зв’язків у ньому, що дозволяє людині піднятися над особистісними уявленнями про добро і зло, сприймати динаміку життя в розмаїтті взаємопереходів одних його аспектів в інші і можливості самоактуалізації людини в них. На цьому рівні знання до людини приходить розуміння законів буття, її зв’язків зі світом і свого призначення.
3. Одержання інформації з інтуїтивного каналу, яке дозволяє людині вільно творити. На цьому рівні знання до людини приходить мудрість і любов до всіх проявів життя. Зі здатністю до передчуття набувається здатність вірити і сподіватися.
До рівня надсвідомості відноситься воля як уміння будувати свою поведінку відповідно до наміру. У повсякденному житті людина має невеликий досвід перебування в сфері надсвідомості, але він, як правило, не фіксується. Розширення й усвідомлення цієї сфери, поряд з позасвідомістю, оволодіння всіма рівнями свідомості складає мету людської еволюції.
Без розуміння людиною законів буття, смислу свого життя, цілей, шляхів до самоактуалізаціїї, згоди зі своєю совістю і вирішення проблем з цих позицій – неможливе наближення до стану здоров’я.
Можливо, найбільша омана людей, яка породжує всі існуючі проблеми, полягає в запереченні й неприйнятті матеріального світу. І це зрозуміло. Занадто багато болю і страждань відчуває людина від тиску зовнішнього світу. Звідси і природна реакція – відсторонитися і відгородитися стіною. Нехай цей світ буде там, а я – тут. І ми потрапляємо у створену власним розумом пастку.
Як ми можемо створити для себе щасливе життя тут, на Землі, якщо постійно тікаємо від цього світу? Ми не приймаємо себе і цей світ, квапимося прожити це життя, щоб скоріше опинитися в Раю. Ми прагнемо стати духовними, але робимо це, тікаючи від світу різними способами. Бути духовними – значить жити на цій землі, бути в самій гущі життя. Кожний усвідомлений момент нашого життя і є просуванням до духовності. Духовність у своїй сутності є пробудження внутрішньої дійсності нашої істоти, нашої душі: внутрішнє прагнення пізнати, відчути й ототожнити себе з нею, увійшовши разом у контакт із Вищою дійсністю. Навчаючись жити в цьому світі, ми навчаємося пізнавати вищі аспекти буття, ми навчаємося бути творцями.
Якщо ж ми заперечуємо, відгороджуємося від зовнішнього світу, вважаючи його ворожим, ми тим самим відрізаємо собі шлях до Вищого.
Якби нам не треба було бути на цій землі, ми б не прийшли сюди. Отже, існують деякі уроки, які ми маємо засвоїти. Тікаючи від цього світу, ми тікаємо від своїх уроків, втрачаючи шанс пізнати щастя на Землі. Рай існує, і існує він тут – на Землі. Він відкриється нам, якщо ми навчимося взаємодіяти з цим світом і його законами щодня, кожної миті.
Який цей світ? Якими є його закони? Чи можна в ньому вижити, жити і процвітати? Це найважливіші питання, на які кожний хотів би одержати відповіді, тому що від цього залежить якість нашого життя.
Умовно можна поділити людей на три категорії. Одні проживають важке життя, повне боротьби і втрат, увесь час долаючи перешкоди на своєму шляху, – вони не знають законів цього світу. Інші проживають посереднє життя – вони частково обізнані з цими законами. Треті не зустрічають на своєму шляху ніяких перешкод – саме вони є добре обізнаними з законами цього світу, тому й процвітають.
Описані нижче закони так само реальні, як і відомі вам фізичні закони, і мають цілком прикладне значення. ВИ вирішуєте для себе, якими законами будете керуватися, а якими ні. ВИ – найголовніший для себе авторитет. Однак не забувайте, що в законів є одна неприємна властивість: якщо ми порушуємо закон, то наслідки відчуваємо на власній, так би мовити, шкірі, а це не зовсім приємне відчуття. Тому спостерігайте за життям оточуючих вас людей, якщо вирішите щось перевірити. Найкраще навчання – врахування помилок інших. Чи не правда?