
- •1. Предмет теорії і методики фізичного виховання
- •2. Розвиток знань про фізичне виховання і виникнення теорії і методики фізичного виховання як спеціальної дисципліни
- •3. Розвиток знань про фізичне виховання на Україні
- •4. Значення теорії і методики фізичного виховання в системі наукових знань про фізичне виховання
- •5. Характеристика основних понять
- •Фізичне виховання як феномен (явище), Зумовлений виникненням і розвитком людської спільноти
- •1. Причини виникнення і розвитку фізичного виховання
- •2. Фізичне виховання як соціальна система та її взаємозв’язок з іншими системами суспільства
- •3. Розвиток фізичного виховання як соціальної системи після жовтневого (1917-го року) перевороту
- •4. Основні напрямки фізичного виховання населення країни
- •5. Характеристика системи фізичного виховання, яка функціонує в нашій країні
- •Самовиховання як головний чинник формування особистості
- •1. Правильне мислення має волю, мету, відвагу
- •2. Правильне хотіння має любов, справедливість, послідовність
- •3. Правильне виконання має відповідальність, точність, дисципліну
- •5. Правильне харчування має якісну поживу, національні страви, обрядовість
- •6. Правильна любов має ненависть і ощадність, співпереживання і жертовність, душевну красу і вірність
- •7. Правильна віра має природнє народження, блаженне розуміння і правильне призначення
- •Засоби фізичного виховання
- •1. Характеристика природних сил та гігієнічних факторів як засобів фізичного виховання
- •2. Характеристика фізичних вправ (фв) як головного специфічного засобу фізичного виховання
- •3. Виникнення і розвиток фв, їх класифікація
- •4. Техніка фв і характеристика основних підходів до її оцінки
- •5. Фактори, що визначають ефективність впливу фв на організм людини
- •Розділ V Методи фізичного виховання
- •1. Характеристика методів організації навчально-виховної роботи
- •2. Коротка характеристика методів виховання
- •3. Методи навчання і методи розвитку фізичних якостей
- •4. Методи контролю і самоконтролю за ходом і результатами навчально-виховного процесу
- •Розділ VI Рухові уміння і навики
- •1. Коротка характеристика побудови рухового поводження нервовою системою людини
- •2. Короткий виклад базової інформації, необхідної для успішного вирішення завдань фізичної освіти
- •3. Характеристика програмованого навчання руховим діям
- •4. Перенос навиків
- •Розділ VII Рухові (фізичні) якості
- •1. Сила як фізична якість людини й основні моменти методики її розвитку
- •Методи розвитку силових здібностей
- •2. Прудкість (бистрота) як фізична якість людини і основи методики її розвитку
- •Засоби і методи розвитку прудкості
- •Стабілізація швидкісних характеристик рухів (швидкісний бар’єр) і шляхи боротьби з нею
- •Силова підготовка у зв’язку з розвитком прудкості
- •Технічна підготовка у зв’язку з розвитком прудкості
- •3. Витривалість як фізична якість людини і особливості методики її розвитку
- •Механізми, що визначають проявлення витривалості
- •Коротка характеристика видів витривалості
- •Засоби і методи розвитку витривалості
- •4. Гнучкість як фізична якість людини і особливості методики її розвитку
- •Засоби і методи розвитку гнучкості
- •Методичні особливості розвитку гнучкості
- •Деякі загальні зауваження стосовно гнучкості як фізичної якості
- •5. Спритність як інтегральне проявлення моторики і характеристика її, виходячи з уявлення про ієрархічну структуру побудови рухів людини
- •1. Характеристика базового етапу навчання руховим діям
- •2. Характеристика етапу формування рухового уміння
- •3. Етап формування рухового навика
- •4. Етап формування уміння вищого порядку
- •Розділ іх Особливості реалізації дидактичних принципів у фізичному вихованні
- •1. Принцип усвідомлювання і активності
- •2. Принцип наочності і його характерні особливості
- •3. Принцип доступності та індивідуалізації
- •4. Принцип систематичності навчання
- •5. Характеристика принципу поступовості
- •6. Принцип міцності засвоєння навчального матеріалу
- •Перший аспект
- •Другий аспект
- •1. Урочні заняття – основні у вирішенні завдань фізичного вдосконалення людей
- •2. Організаційно-методичне забезпечення урочних занять
- •3. Керівна роль педагога на занятті
- •4. Підготовка педагога до проведення заняття
- •5. Педагогічна оцінка заняття
- •Графічне зображення результатів хронометрування і пульсометрії
- •6. Коротка характеристика неурочних занять
- •Розділ хі Педагогічні дослідження в фізичному вихованні
- •1. Поглиблене вивчення обраних для дослідження питань чи проблеми
- •2. Підбір досліджуваних
- •3. Методи, що використовуються в наукових дослідженнях з фізичного виховання
- •4. Обробка й аналіз дослідницького матеріалу
- •5. Літературне оформлення результатів дослідження
- •Використана література
Методичні особливості розвитку гнучкості
Температура оточуючого середовища не повинна бути нижчою 18С. Якщо цього досягти неможливо, то вправи слід виконувати в теплому одязі.
Треба добре розігрітися, так, щоб були розігріті і оболонка тіла, і його ядро (внутрішні органи). Для цього, незалежно від потужності роботи (аж до 80 % МПК) потрібно 20 хвилин69. У цьому випадку ефект розігріву тіла тримається найдовше: до 30 хвилин. Ознакою того, що розігріті і тіло, і його ядро, є рясне потовиділення. В усіх інших випадках, зокрема, при пасивному розігріванні (наприклад, масаж, перебування в сауні) ефект розігрівання зберігається не більше 10-12 хвилин.
Необхідно пам’ятати, що активна гнучкість розвивається в 1,5-2,0 рази повільніше, ніж пасивна. Окрім цього, потрібен різний час для розвитку рухливості в суглобах (див. табл. 2).
Таблиця 2
Час, необхідний для розвитку пасивної рухливості в суглобах
до 90 % рівня від анатомічної (за Б.В. Сермеєвим70)
Назва суглоба |
Кількість днів |
Суглоби хребта |
50 – 60 |
Плечовий |
25 – 30 |
Ліктьовий |
25 – 30 |
Передплічний |
20 – 25 |
Тазостегновий |
60 – 120 |
Колінний |
25 – 30 |
Гомілково-ступневий |
25 – 30 |
З припиненням тренування гнучкість досить швидко повертається до вихідного рівня. 1-2 тренування на тиждень не забезпечує збереження гнучкості. Комплекси вправ, що розвивають активну гнучкість, а також динамічно-статичні вправи, що потребують максимального виявлення гнучкості, застосовують не більше 3-х разів на тиждень; вправи, що сприяють розвитку пасивної гнучкості, можна виконувати щоденно.
Щоденно на розвиток гнучкості можна планувати від 15-20 до 45-60 хв. Тренування гнучкості треба починати з вправ, що втягують в роботу великі м’язові групи.
У межах тренувального року співвідношення роботи на розвиток активної і пасивної гнучкості змінюється. На ранніх його етапах переважають засоби розвитку пасивної гнучкості, а надалі це співвідношення змінюється на користь активної гнучкості.
Поєднання роботи, спрямованої на розвиток силових якостей, з роботою, спрямованою на розвиток рухливості в суглобах в одній вправі, сприяє збільшенню рухливості від вправи до вправи, створює передумови не тільки для ефективного розвитку гнучкості, але й для проявлення силових якостей за рахунок попереднього активного розтягування м’язів. Окрім того, при такому виконанні вправ покращується координаційна структура рухів у діапазоні, що охоплює не тільки основну, але й додаткову фази рухових дій; удосконалюються механізми м’язових переключень, що дуже важливо для підвищення силових можливостей.
Дозування вправ залежить від їх спрямованості на покращення рухливості в тому чи іншому суглобі, а також від завдань: розвивати рухливість чи підтримувати її на досягнутому рівні (див. табл. 3).
Таблиця 3
Дозування вправ (кількості повторень) на різних етапах розвитку рухливості в суглобах (за Б.В. Сермеєвим, 1970).
Назва суглоба |
Етапи |
|
Розвитку рухливості |
Підтримання рухливості |
|
Суглоби хребта |
90 – 100 |
40 – 50 |
Тазостегновий |
60 – 70 |
30 – 40 |
Плечовий |
50 – 60 |
30 – 40 |
Променево-зап’ясний |
30 – 25 |
20 – 25 |
Колінний |
20 – 25 |
20 – 25 |
Гомілково-ступневий |
20 – 25 |
10 – 15 |
При використанні обтяжень треба, щоб вони не перевищували 40-50 % рівня силових можливостей м’язів, що розтягуються.
Оптимальна тривалість пауз визначається суб’єктивними відчуттями виконавця. При короткочасових паузах планується пасивний відпочинок, а тривалі інтервали заповнюються вправами на розслаблення, масажем або самомасажем м’язів.