Стереозображення Розфокусуйте зір і ви побачите два дзвіночки в об'ємному просторі. П сихологам, учителям, батькам

Зважаючи на різке зростання суїцидальних спроб серед дітей шкільного віку, просимо розглянути дане питання у педагогічних колективах та на батьківських зборах, з метою більш раннього розпізнавання суїцидальних намірів школярів і в подальшому здійснення профілактичних мір щодо наміру самогубства.

Самогубство (суїцид) - це усвідомлене позбавлення себе життя. Суїцидальна поведінка - поняття більш широке, котре, окрім суїциду, містить у собі суїцидальний замах, спробу і прояв. До замахів відносять усі суїцидальні акти, що не завершилися смертю. До суїцидальних проявів відносять певні думки, висловлювання, натяки, що не супроводжуються якими-небудь діями, спрямованими на позбавлення себе життя. Суїциди умовно підрозділяються на істині, коли метою виступає бажання людини позбавити себе життя, і демонстративно-шантажні, котрі застосовуються для завдання тиску на навколишніх, отримання яких-небудь вигод, маніпулювання почуттями інших людей. Демонстративно-шантажна поведінка має на меті не позбавлення себе життя, а демонстрацію цього настрою.

Е.Шнейдман описав і виділив загальні риси, характерні для всіх суїцидів, незважаючи на розмаїтість обставин і методів їхнього здійснення:

1) Загальною метою для суїциду є пошук рішення.

2) Загальною задачею суїциду є припинення свідомості.

3) Загальним стимулом суїциду є нестерпний психічний біль.

4) Загальним стресором при суїциді є фрустрованні психологічні потреби.

5) Загальною суїцидальною емоцією є безпорадність-безнадійність.

6) Загальним внутрішнім ставленням до суїциду є амбівалентність.

7) Загальним станом психіки при суїциді є звуження когнітивної сфери.

8) Загальною дією при суїциді є втеча (агресія).

9) Загальною комунікативною дією при суїциді є повідомлення про свій намір.

10) Загальною закономірністю є відповідність суїцидальної поведінки загальному стилю поведінки протягом життя.

Індикатори суїцидального ризику

До індикаторів суїцидального ризику відносяться особливості ситуації, що склалася, настрою, когнітивної діяльності і висловлювань людини, що свідчать про підвищений ступінь суїцидального ризику.

Ситуаційні індикатори

Будь-яка ситуація, що сприйнялась людиною як криза, може вважатися ситуаційним індикатором суїцидального ризику: смерть коханої людини, особливо чоловіка чи дружини; розлучення; втрата роботи; перехід на пенсію; сексуальне насильство; грошові борги; втрата високої посади; професійна неспроможність; каяття за зроблене убивство чи зраду; погроза тюремного ув'язнення чи страти; погроза фізичної розправи; отримання травми; невиліковна хвороба і зв'язане з нею очікування смерті; нервовий розлад; шантаж; сексуальна невдача; зрада; ревнощі; систематичні побиття; публічне приниження; колективне цькування; політична смерть; самотність, смуток, утома; релігійні мотиви; наслідування кумиру і т.д.

Поведінкові індикатори суїцидального ризику

• зловживання психоактивними речовинами, алкоголем;

• зскейп-реакції (втечі з дому і т.д. );

• самоізоляція від інших людей і життя;

• різке зниження повсякденної активності;

• зміна звичок, наприклад, недотримання правил особистої гігієни, нехтування зовнішністю;

• вибір тем розмови і читання, пов'язаних зі смертю і самогубствами;

• часте прослуховування жалісної або сумної музики;

• "приведення справ у порядок" (оформлення заповіту, врегулювання конфліктів, листи до родичів і друзів, викидання особистих речей);

• будь-які раптові зміни в поведінці і настрої, особливо ті, що віддаляють від близьких;

• схильність до невиправдано ризикованих вчинків;

• відвідування лікаря без очевидної потреби;

• порушення дисципліни чи зниження якості роботи і зв'язані з цим неприємності в навчанні, на роботі чи службі;

• дарування власних дорогих речей чи грошей;

• придбання засобів для здійснення суїциду.

Комунікативні індикатори

• прямі чи непрямі повідомлення про суїцидальні наміри ("Хочу вмерти" - пряме повідомлення, "Незабаром усе це закінчиться" - непряме);

• жарти, іронічні висловлення про бажання померти, про безглуздість життя, що також відноситься до непрямих повідомлень;

• запевнення в безпорадності і залежності від інших;

• прощання;

• повідомлення про конкретний план суїциду,

• самозвинувачення,

• подвійна оцінка значимих подій;

• повільна, маловиразна мова

Когнітивні індикатори

- установки, що дозволяють здійснити суїцид;

- негативні оцінки своєї особистості, оточуючого світу і майбутнього;

- уявлення про власну особистість, як про щось незначне, що не має права на існування;

- уявлення про світ, як про місце втрат і розчарувань;

- уявлення про майбутнє, як про безперспективну і безнадійну річ;

- "тунельне бачення" - нездатність побачити інші прийнятні шляхи вирішення проблеми, окрім суїциду;

- наявність суїцидальних думок, намірів, планів.

Ступінь суїцидального ризику прямо пов'язаний з тим, чи має людина тільки невизначені окремі думки про самогубство ("добре б заснути і не прокинутися") чи вони вже постійні, і вже оформилися у намір здійснити самогубство ("я зроблю це, іншого виходу немає") і в конкретний план, що містить у собі рішення про метод самогубства, засоби, час і місце. Чим ґрунтовніше розроблений суїцидальний план, тим вища ймовірність його реалізації.

Емоційні індикатори

• амбівалентність щодо життя;

• байдужність до своєї долі, пригніченість, безнадійність, безпорадність, розпач;

• переживання горя;

• ознаки депресії: (а) приступи паніки, (б) виражена тривога, (в) знижена здатність до концентрації уваги і волі, (г) безсоння, (д) помірне вживання алкоголю і (е) утрата здатності зазнавати насолоди;

• невластива агресія чи ненависть до себе: гнів, ворожість;

• відчуття невдачі, поразки, провини;

• надмірні побоювання чи страхи;

• почуття своєї малозначимости, нікчемності, непотрібності;

• неуважність чи розгубленість.

Уявлення про суїцид у нашій культурі оточено величезною кількістю міфів. Усвідомлення їх може втримати консультанта від багатьох помилок.